При реалізації самостійно виготовленої сільгосппродукції база оподаткування не може бути нижчою за виробничу собівартість (див. лист ДФСУ від 07.04.15 р. № 12082/7/99-99-19-03-02-17 // «БТ», 2015, № 16, с. 6 та 13).
Якщо підприємство реалізує товари/послуги за «збитковими» цінами, то доводиться скласти дві ПН:
• першу — на фактичну ціну;
• другу — на суму перевищення собівартості над фактичною ціною.
Податківці рекомендують (категорія 101.24 ЗІР ДФСУ) ПН, виписану на договірну ціну, включити до ряд. 1.1 спецдекларації (код «0121 — 0123»), а от ПН, складену на суму перевищення, — до ряд. 1.1 загальної ПДВ-декларації (код «0110»).
Ми не згодні з таким підходом.
Вважаємо, що обидві ПН сільгосппідприємство має включати до ряд. 1.1 спецрежимної ПДВ-декларації. Аргументуємо це тим, що саме до цієї декларації включають операції, які стосуються спецрежиму (п. 5 розд. I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.14 р. № 966). Очевидно, що ПН на суму перевищення «підганяє» дані про базу оподаткування, вказані у спецрежимній ПН, до рівня собівартості. Тобто вона прямо пов’язана із спецрежимною операцією. По суті, за допомогою цієї ПН ми повинні компенсувати раніше відображений податковий кредит, що потрапив саме до спецрежимної ПДВ-декларації.
Щоб перестрахуватися, радимо отримати у контролерів індивідуальну консультацію з цього приводу. Якщо їх відповідь буде фіскальною, можете оскаржити її в судовому порядку.