У нашому матеріалі з «БТ», 2015, № 27, с. 35 ви отримали відповіді на головні запитання щодо додаткової відпустки «на дітей» (її надають згідно зі ст. 19 Закону про відпустки*). У листі, що коментується, зазначено ще декілька важливих нюансів:
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
• у загальному випадку додаткову відпустку не можна ділити, оскільки вона не належить до щорічних відпусток (щорічні відпустку можна ділити на частини, якщо безперервна частина дорівнює 14 календарним дням згідно з ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки). Але якщо її надано з декількох підстав і вона складає 17 календарних днів ( ч. 2 ст. 19 Закону про відпустки), то працівник може «відгуляти», наприклад, спочатку за однією підставою 10 календарних днів, а потім решту — 7 календарних днів;
• якщо працівник захворів у додатковій відпустці, то частина відпустки, на яку припала тимчасова непрацездатність, переноситься на інший період або ж відпустка продовжується. Тут працюють загальні правила перенесення та продовження згідно зі ст. 11 Закону про відпустки;
• якщо додаткова відпустка не використана протягом року (декількох років), то жодних порушень з боку роботодавця немає, а працівник може використати дні відпустки пізніше (строк давності для такого випадку не передбачений) або отримати компенсацію під час звільнення;
• додаткову відпустку можна надати у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу. Зауважимо: якщо новоприйнятий працівник у цьому календарному році відгуляв додаткову відпустку у попереднього роботодавця, то йому належить відпустка аж у наступному календарному році.