Не потрібно. Пояснимо чому.
Річ у тім, що нестачі продукції можуть бути:
а) нормативними, наприклад, втрати, які виникають від час транспортування, зберігання та реалізації продукції через дії на них таких об’єктивних факторів, як усихання, вивітрювання, розпилювання, просочування, бій тощо.
Для вказаних нестач наказами відповідних міністерств встановлені граничні розміри — норми природного убутку.
Вважається, що такі втрати відбуваються у межах господарської діяльності платника ПДВ, тому жодних наслідків з ПДВ не виникає (нараховувати податкові зобов’язання або коригувати податковий кредит не потрібно);
б) ненормативними. Такі втрати можуть виникнути як у результаті безгосподарної діяльності (псування цінностей, нестачі в результаті розкрадання тощо), так і втрати продукції (при зберіганні або перевезенні) понад норми природного убутку.
Така наднормативно втрачена продукція (у нашому випадку, зерно) уже не може бути використана у межах госпдіяльності платника ПДВ. Відповідно сили набуває п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.
Згідно із зазначеною нормою платнику ПДВ, для того щоб «компенсувати» податковий кредит, сформований у зв’язку з придбанням/вирощуванням зерна, необхідно нарахувати податкові зобов’язання. Базою обкладення ПДВ у цьому випадку буде ціна придбання, а якщо це власна продукція — звичайна ціна наднормативно втраченого зерна ( п. 189.1 ПКУ).
При цьому не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду платник ПДВ повинен скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.