У листі, що коментується, податківці розглянули випадок, коли постачальнику було повернено раніше поставлений та оплачений товар, при цьому кошти за такий товар покупцю назад не поверталися.
На думку контролерів, у цій ситуації необхідно:
1. Скласти розрахунок коригування (РК) до виписаної раніше податкової накладної (ПН) на дату повернення товару.
Усе правильно. За вимогами п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг відбувається їх повернення, суми податкових зобов’язань (ПЗ) постачальника та податкового кредиту (ПК) покупця підлягають коригуванню.
Для цього продавець складає РК на дату проведення перерахунку (у наведеному випадку це дата повернення товарів/передоплати). За допомогою такого розрахунку продавець видаляє повернений товар з ПН, складеної при його постачанні. А ось реєструє в ЄРПН такий документ покупець.
2. Виписати нову ПН на дату підписання додаткової угоди.
Дійсно, якщо сторони хочуть провести залік отриманих коштів у рахунок постачань інших товарів, вони повинні оформити таке рішення за допомогою додаткової угоди до підписаного раніше договору.
На думку податківців, оскільки саме на дату підписання додаткової угоди оплата за перший товар набуває статусу авансу за інший товар, то саме цього дня постачальник зобов’язаний скласти ПН на суму такої передоплати.
Обережно! Бажано уникати ситуації, коли повернення товарів і підписання додаткової угоди відбуваються в різних звітних періодах. Адже, якщо суворо дотримуватися рекомендацій податківців, то у разі:
• коли підписана додаткова угода про залік оплати до повернення товарів — виникнуть подвійні ПЗ (і за відвантаженням «старих» товарів, і за передоплатою за «нові»);
• коли товар повернули без додаткової угоди — постачальник коригує ПЗ, але при цьому у нього «висить» передоплата за такі самі товари.