07.11.2016

Стягнення пені за рішенням суду: на яку дату відображати дохід

Наше підприємство звернулося до господарського суду з вимогою стягнути з покупця пеню у розмірі 100 тис. грн. за прострочення оплати товару. У результаті:
— 15.12.15 р. госпсуд постановив стягнути з боржника 100 тис. грн. пені;
— 20.01.16 р. апеляційний госпсуд знизив суму заборгованості до 70 тис. грн.;
— 28.04.16 р. ВСУ взагалі скоротив її до 50 тис. грн.
На яку дату слід відобразити дохід щодо пені на підставі таких рішень судів?

Згідно з п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу підприємства, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Щодо описаного вище випадку, у постачальника збільшення активу відбудеться у зв’язку з виникненням дебіторської заборгованості. Тому дохід підприємству доведеться відобразити у момент його нарахування (незалежно від отримання грошей від порушника) (лист ДФСУ від 29.10.15 р. № 24312/10/28-10-06-11 // «БТ», 2016, № 7, с. 43). З цією метою здійснюють проводку: Дт 374 «Розрахунки за претензіями» або Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» — Кт 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки».

Але в який саме момент це станеться?

Згідно з п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

А це можливо тільки після того, як рішення суду на користь позивача набере чинності.

Конкретизує момент відображення доходу Інструкція № 291*. Так, на субрахунку 715 узагальнюється інформація про штрафи, пеню, неустойки та інші санкції за порушення госпдоговорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

* Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

Але! Тут потрібно зважити на один нюанс. Рішення госпсудів першої інстанції набирають чинності лише через 10 днів після їх оголошення (ст. 85 і 93 ГПКУ**).

** Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.

Протягом цього строку у покупця є час зазначене рішення оскаржити, звернувшись до апеляційного суду. Доти, поки апеляційний суд не дійде остаточного висновку, рішення госпсуду першої інстанції набрати чинності не може (ч. 3 ст. 254 КАСУ***).

*** Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.05 р. № 2747-IV.

Отже, 15.12.15 р. ніяких проводок здійснювати не потрібно було.

При відображенні доходу слід орієнтуватися на дату постанови апеляційного суду. Адже постанова або ухвала суду апеляційної інстанції (до речі, як і постанова ВСУ) набирає законної сили з моменту його оголошення (ч. 5 ст. 254 КАСУ). При цьому подання скарги до ВСУ не впливає на цей момент.

Якщо контрагент піде далі — звернеться до ВСУ з проханням про перегляд попередніх судових рішень, ваша дебіторська заборгованість явно набуде ознак сумнівної. Адже цілковитої впевненості щодо її погашення у вас не буде. Тому має сенс створити резерв сумнівних боргів (Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 38 «Резерв сумнівних боргів»). Про порядок створення такого резерву ви можете прочитати в «БТ», 2015, № 14, с. 11.

Після цього на дату отримання постанови ВСУ дебіторську заборгованість у розмірі 20 тис. грн. (70 тис. грн. - 50 тис. грн.) можна сміливо визнавати безнадійною (Дт 38 — Кт 374 (377)).