Нагадаємо: не включається до складу оподатковуваного доходу єдиноподатника сума поворотної фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання ( п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Якщо вчасно її не повернути, то єдиноподатник має включити неповернуту суму до свого оподатковуваного доходу.
Звісно, жодний єдиноподатник не бажає платити ЄП із суми, яку він урешті-решт поверне позикодавцю. Тому доводиться шукати вихід із ситуації, що склалася. Одним із варіантів є «перекредитування». Тобто можна отримати поворотну фіндопомогу від іншої особи і за рахунок неї повернути раніше отримані кошти.
Очевидно, наш читач сумнівається у законності такої «оборудки».
Маємо запевнити: тут все законно. Річ у тім, що отриману фіндопомогу (а по суті — позику) можна використовувати на будь-які цілі. Адже за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості ( ст. 1046 ЦКУ).
Тому якщо ви берете поворотну фіндопомогу в одного засновника для погашення поворотної фіндопомоги, отриманої від іншого, то тут немає нічого кримінального.
З точки зору правил сплати ЄП ви припиняєте перебіг 12-місячного терміну за однією сумою фіндопомоги і розпочинаєте його відлік за іншою. Адже у п.п. 3 п. 292.11 ПКУ йдеться не про загальну суму заборгованості перед кредиторами щодо отриманої фіндопомоги, а про кожну окрему операцію (суму такої фіндопомоги).
Готівкові обмеження. У запитанні йдеться про отримання фіндопомоги від одного засновника, і видача її іншому відбувається готівкою через касу підприємства. Враховуючи це, ви маєте дотримуватися готівкових обмежень, визначених постановою Правління НБУ від 06.06.13 р. № 210.
Нагадаємо: відповідно до цих обмежень здійснювати розрахунки готівкою між підприємством і фізичною особою протягом одного дня можна у сумі, яка не перевищує 150 тис. грн.
Формально це обмеження поширюється лише на розрахункові операції за товари (роботи, послуги). За логікою, воно не повинне стосуватися операцій з видачі/повернення поворотної фіндопомоги.
Але у контролерів, на жаль, інша думка. І НБУ, і фіскали вважають, що 150-тисячної межі потрібно дотримувати і при розрахунках за договорами про поворотну фіндопомогу (див. лист НБУ від 24.01.14 р. № 11-116/3159, лист ДФСУ від 21.07.14 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 // «БТ», 2014, № 33, с. 8).
Тому радимо прислухатися до думки контролерів, оскільки перевищення граничної суми розрахунків може загрожувати для посадових осіб підприємства значним адмінштрафом за ст. 16315 КпАП: від 1700 до 3400 грн., а у разі повторного порушення протягом року — від 8500 до 17000 грн.
РРО. Також пам’ятайте, що під час видачі та повернення фіндопомоги РРО використовувати не обов’язково — з тієї причини, що з точки зору Закону про РРО ці операції не є розрахунковими ( абз. 4 ст. 2, п. 1 ст. 3 цього Закону).
Водночас якщо РРО у вашій касі встановлено, то всю готівку (у тому числі й поворотну фіндопомогу), що надійшла та видана, слід проводити через РРО. Для цього використовують операції «службове внесення» або «службова видача».
Детально про правила отримання і видачі поворотної фіндопомоги читайте у «БТ», 2016, № 27-28, с. 37.