У листі, що коментується, податківці вкотре повернулися до проблеми нарахування податкових зобов’язань з ПДВ (ПЗ) при безоплатному переданні товарів/послуг.
Така ситуація часто виникає під час рекламних акцій (див. «БТ», 2016, № 32, с. 12). Основна «заковика» ПДВ-обкладення полягає в тому, що ці операції можна підвести під дві норми:
• п. 188.1 ПКУ, що встановлює мінімальну планку для бази обкладення ПДВ (для товарів/послуг — на рівні ціни їх придбання);
• п. 198.5 ПКУ, що вимагає нарахувати «компенсуючі» ПЗ, щоб «відсторнувати» відображений раніше податковий кредит, у зв’язку з негосподарським використанням товарів/послуг, які згодом поставляються безоплатно.
Іноді контролери навіть вимагали нараховувати подвійні ПЗ за такими операціями (див. «БТ», 2015, № 22, с. 11).
Останнім часом вони погоджувалися з ненарахуванням ПЗ за п. 198.5 ПКУ (листи ДФСУ від 12.01.16 р. № 361/6/99-99-19-03-02-15, від 27.04.16 р. № 9532/6/99-99-15-03-02-15), але за умови, якщо вартість рекламних товарів включається до вартості товарів/послуг, які використовуються в операціях, що обкладаються ПДВ, пов’язаних з отриманням доходів.
Тим часом незрозуміло, як саме рекламні товари можуть бути включені до вартості товарів/послуг, що використовуються в «дохідних» операціях. Адже усі рекламні витрати відображають на рахунку 93 і до вартості товарів, що реалізуються, не включають.
У листах, що коментуються, контролери наводять більш логічний аргумент: нарахування подвійних ПЗ суперечить ст. 17 ГКУ, що вимагає, щоб закони, якими регулюється оподаткування суб’єктів господарювання, передбачали усунення подвійного оподаткування.
Для того щоб згладити ситуацію, фіскали вигадали нову конструкцію: при безоплатному постачанні товарів/послуг у межах господарської діяльності вони дозволяють нараховувати ПЗ тільки на підставі п. 188.1 ПКУ.