У листі, що коментується, податківці порушили питання ПДВ-обкладення операцій з ліквідації основних засобів (ОЗ).
Нагадаємо: якщо дотримувати п. 189.9 ПКУ, то ліквідація ОЗ (виробничих або невиробничих) за самостійним рішенням платника ПДВ розглядається як постачання таких ОЗ, тобто потрапляє під обкладення ПДВ.
Винятками будуть випадки, коли:
1) ОЗ знищені або зруйновані внаслідок дії обставин непереборної сили;
2) ОЗ ліквідовані без згоди платника ПДВ, у тому числі у випадках їх розкрадання;
3) платник ПДВ надає документи про знищення, розбирання або перетворення таких ОЗ іншим способом, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первинним призначенням.
Такі операції не є постачанням і відповідно не обкладаються ПДВ ( п.п. 14.1.191 і п. 189.9 ПКУ).
У листі, який коментується, контролери наполягають, що підставою для застосування цих норм (звільнення від нарахування ПДВ) є причина ліквідації ОЗ, а саме коли ліквідація ОЗ відбувається під впливом зовнішніх чинників (без згоди платника ПДВ). Тобто вони «згортають» другий і третій випадки в один.
Виходить, що в разі коли платник ПДВ вирішив позбутися застарілих ОЗ за доброю волею, то ПЗ нараховувати потрібно. Навіть якщо будуть складені документи, що підтверджують неможливість використати ОЗ за первинним призначенням і його ліквідацію.
На наш погляд, така позиція контролерів іде врозріз із положеннями ПКУ.
Річ у тому, що в п.п. 14.1.191 і п. 189.9 ПКУ випадок з розбиранням ОЗ розглядається не як доповнення до випадку з розкраданням/знищенням (чи наслідком цих подій), а як самостійна підстава для того, щоб не нараховувати ПЗ.
Платник може прийняти рішення про ліквідацію ОЗ під впливом зовнішніх чинників, наприклад, у категорії 101.06 ЗІР ДФСУ податківці самі розглядають випадок, коли платник ПДВ вимушений відмовитися від використання ОЗ унаслідок загрози або неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації. У такій ситуації вони рекомендували на підставі наказу керівника ліквідовувати ОЗ. І у звітному періоді, у якому виникли такі обставини, подати разом з ПДВ-декларацією відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення ОЗ, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первинним призначенням.
Такими документами є висновки експертної комісії про неможливість використати в майбутньому такі ОЗ за первинним призначенням і акти на їх списання відповідної форми.
Відзначимо, що це не перша спроба ДФСУ перекроїти вказану норму на фіскальний лад. Наприклад, минулого року їм не давав спокою податковий кредит, сформований при придбанні ліквідованих ОЗ. І вони знайшли вихід — звернутися до п. 198.5 ПКУ (див. лист ДФСУ від 27.05.16 р. № 11679/6/99-95-42-01-15 // «БТ», 2016, № 25, с. 12). На щастя, проти такого підходу виступили депутати і внесли спеціальне зауваження в п. 198.5 ПКУ (див. «БТ», 2017, № 11, с. 7).
Висновок: враховуючи фіскальні настрої контролерів із самостійною ліквідацією ОЗ потрібно бути обережним. В актах про ліквідацію ОЗ потрібно обов’язково наводити зовнішні, незалежні від вас чинники, які призвели до ліквідації ОЗ. А краще заручитися індивідуальною податковою консультацією, у якій податківці підтвердять, що причини ліквідації ваших ОЗ дозволяють не нараховувати ПЗ відповідно до п. 189.9 ПКУ.