ПДФО і військовий збір із зарплати працівників
Без прикладу тут не обійтися. Припустимо, підприємець нарахував працівникам зарплату — 10000 грн. З них виплатив 8050 грн., а решту 1950 грн. утримав і перерахував до бюджету (ПДФО і ВЗ). Яку суму ставити у витрати?
Відповідь: 10000 грн., тобто нараховану зарплату без вирахування ПДФО і ВЗ. Підстава для відображення таких витрат — п.п. 177.4.2 ПКУ.
Як бачите, ПДФО і ВЗ, утримані із зарплати працівників, потрапляють у витрати у складі «брудної» зарплати. Окремо враховувати їх у складі витрат не потрібно.
ПДФО «за себе»
ПДФО, сплачений підприємцем зі своїх доходів (авансові платежі протягом року й остаточний розрахунок за підсумками року), на жаль, у витрати ставити не можна. Така заборона прямо прописана в п.п. 177.4.3 ПКУ.
Військовий збір «за себе»
Якщо про ПДФО в п.п. 177.4.3 ПКУ прямо сказано, що його «витратити» не можна, то щодо ВЗ такого зауваження немає.
Підпункт 177.4.3 ПКУ дозволяє включати у витрати будь-які податки і збори, пов’язані з веденням госпдіяльності, за винятком: ПДВ, ПДФО з підприємницьких доходів, акцизу, податку на майно. Як бачите, військового збору серед винятків немає. Але податківці проти.
У консультації з категорії 104.05 ЗІР ДФСУ вони заявили, що військовий збір у витрати включати не можна. Очевидно, логіка така, якщо правила сплати ВЗ такі ж, як і в ПДФО ( п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), то й обмеження за витратами ті ж…
ЄСВ із зарплати найманих працівників і «за себе»
Тут усе доволі просто. У п.п. 177.4.3 ПКУ прямо вказано, що підприємець має право включати у витрати сплачений ЄСВ. Тому ЄСВ, який ви нараховуєте на зарплату працівників, можна записувати у витрати в день його сплати (гр. 7 Книги обліку доходів і витрат).
Що ж до ЄСВ, який ви сплачуєте після закінчення року зі свого чистого доходу, то його теж можна включити у витрати на момент сплати! Той факт, що цей платіж пов’язаний з доходом минулого року, ролі не відіграє.
Тут уся річ у тому, що в п.п. 177.4.3 ПКУ з приводу ЄСВ є спеціальне зауваження: він включається у витрати «в розмірах і порядку, установлених законом». А якщо закон вимагає платити ЄСВ після закінчення року (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ), отже, і витрати відображаємо за фактом оплати*.
* Детально цю ситуацію ми розглядали в статті «Витрати загальносистемника: чи можна врахувати ЄСВ»? (журнал «БТ», 2017, № 18, с. 40).
Із цим, до речі, не сперечаються і податківці (консультація в категорії 104.05 ЗІР ДФСУ).
Утім, вони не заперечують, що якщо ви заплатите ЄСВ заздалегідь (до кінця року), то ЄСВ-платіж можна буде поставити у витрати у звітному році.
ПДВ
Неплатники ПДВ окремо цей податок не виділяють, тому він іде у витрати у вартості придбаних товарів.
А ось платники ПДВ і доходи, і витрати відображають без ПДВ (п. 177.3 ПКУ). При цьому сплачену до бюджету суму ПДВ (через ПДВ-рахунок) у витрати ставити не можна. Адже п.п. 177.4.3 ПКУ прямо забороняє відносити на витрати сплату ПДВ. Тож очевидно, що і кошти, «завислі» на ПДВ-рахунку, у витрати підприємець також віднести не може.
Адже це взагалі не витрати (у підприємств такі кошти враховуються на субрахунку 315).
Акциз
З 01.01.17 р. «роздрібний» акциз не йде ні в доходи, ні у витрати підприємця (пп. 177.3.1 і 177.4.3 ПКУ). «Лівопаливний» акциз не потрапить у витрати «завдяки» забороні з п.п. 177.4.3 ПКУ на включення у витрати будь-якого акцизного податку.
Плата за землю
Раніше у витрати можна було з тяжкою бідою поставити орендну плату за землю, а ось податок на землю — не можна. Але з 01.01.17 р. ні орендна плата, ні податок на землю у витрати більше не включаються.
Це тому, що податок на майно заборонено ставити у витрати (п.п. 177.4.3 ПКУ), а плата за землю саме і є різновидом цього податку (п.п. 265.1.3 ПКУ).
Податок на нерухомість
Податок на нерухомість, по-перше, сплачується від імені фізособи, а не підприємця, навіть якщо нерухомість використовується в підприємницькій діяльності (категорія 106.01 ЗІР ГФСУ). А по-друге, це різновид податку на майно, який підприємцям, у принципі, заборонено ставити у витрати (пп. 177.4.3 і 265.1.1 ПКУ). Тому у витратах його не враховуємо.
Транспортний податок
Це теж представник податку на майно, який заборонено ставити у витрати (пп. 177.4.3 і 265.1.2 ПКУ).Тому у витратах підприємця йому місця немає.
Екоподаток і рентна плата
Якщо ви сплачуєте екоподаток або рентну плату за воду, надра, ліс тощо, то такі платежі можна поставити у витрати на підставі п.п. 177.4.3 ПКУ.
Адже серед заборонених податків вони не згадані. Екоподаток і рентна плата в загальному випадку сплачуються раз на квартал, тому у витрати (гр. 8 Книги обліку доходів і витрат) їх ставимо за фактом сплати.
Що ж до плати за IV квартал, яка за фактом відбувається вже наступного року, то, на наш погляд, її можна врахувати у витратах поточного року, адже такий порядок сплати цього податку.
Турзбір і паркувальний збір
Незважаючи на те, що ці збори вказані в розд. XII ПКУ, вони не належать до податку на майно (ст. 265 ПКУ).
Отже, якщо підприємець є платником турзбору або паркувального збору, він може включити його у витрати на підставі п.п. 177.4.3 ПКУ.