Коли реєстраційного ліміту бракує: підказки для постачальника

«Корінь зла»

Нестача РЛ може виникнути з різних причин (вони приховуються в складових формули, прописаної в п. 200¹.3 ПКУ). Наприклад, через те, що:

• ваші постачальники затримують реєстрацію ПН у ЄРПН (не росте показник Е_{НаклОтр});

• за підсумками попереднього звітного періоду ви заявили ПДВ до відшкодування (Е_{Відшкод});

• ви заявили про бажання повернути надмірно сплачені грошові кошти з ПДВ-рахунка (Е_ПопРах);

• у вас уже є незареєстровані ПН у ЄРПН, які ви відобразили в ПДВ-звітності попередніх періодів (Е_{Перевищ}).

Увага! Не плутайте розмір РЛ і суму коштів на ПДВ-рахунку. Це різні речі. Не рідкісні ситуації, коли грошей у СЕА достатньо, при цьому зареєструвати ПН у ЄРПН не виходить. У такому разі зверніть увагу на показники, наведені вище.

Але які б не були причини нестачі РЛ, перед продавцем стоїть завдання — як зареєструвати ще одну ПН у ЄРПН? Адже зробити це вкрай необхідно:

• виходячи з власних інтересів постачальника — щоб уникнути штрафів за затримку реєстрації ПН у ЄРПН згідно з п. 120¹.1 ПКУ;

• щоб не гнівати покупців, які можуть поскаржитися на недбалого продавця через додаток Д8. А там чекай наслідків: щонайменше—пояснень з податківцями, щонайбільше — документальної перевірки ( п. 201.10 ПКУ) з нарахуванням максимальних штрафів за затримку реєстрації ПН у ЄРПН ( п. 120¹.2 ПКУ).

Образливо, коли в останній день місяця або 15 числа не вистачає зовсім трохи РЛ. Продемонструємо це на прикладі.

Приклад. 30.05.17 р. підприємство — платник ПДВ отримало передоплату за товар у розмірі 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.). За станом на 15.06.17 р. (граничний строк реєстрації ПН у ЄРПН) РЛ складає 9500 грн.

Виходить, що через дефіцит у 500 грн. продавець відразу може отримати штраф за затримку реєстрації в розмірі 1000 грн. (10000 х 10 %).

Найпростіший варіант вирішення проблеми — поповнити ПДВ-рахунок. Але буває й так, що «живих» грошей на поточному рахунку якраз і немає або їх недостатньо для того, щоб дотягнути РЛ до потрібної суми. Тому шукатимемо альтернативні шляхи виходу із ситуації, що склалася, з мінімальними втратами.

Як робити не варто

Перше, що спадає на думку: якщо оминути штраф неможливо, то потрібно постаратися його мінімізувати. Наприклад, на дату «першої події» замість однієї ПН скласти дві:

• одну ПН із сумою ПДВ у межах РЛ (назвемо її ПН № 1);

• другу ПН на залишок ПДВ (назвемо її ПН № 2).

Першу можна зареєструвати своєчасно, а другу — тільки після того, як підросте РЛ*.

* Щоб зовсім уникнути штрафів, у постачальника може виникнути спокуса скласти ПН № 2 пізнішою датою, ніж ПН № 1 (щоб утиснутися в строки реєстрації ПН № 2). Але це явно суперечить правилу «першої події» ( п. 187.1 ПКУ). Тому такий варіант однозначно відпадає.

На жаль, за несвоєчасну реєстрацію ПН № 2 доведеться заплатити штраф. Але в ситуації, описаній у прикладі, сума штрафу 50 грн. (500 х 10 %) виглядає як панацея порівняно зі штрафом у 1000 грн. (якщо ПН узагалі не зареєструвати).

Увага! Вчинивши так само, продавець збільшить РЛ для покупця, але ось із податковим кредитом (ПК) в останнього можуть виникнути проблеми.

Дробити передоплату, яка була перерахована одним платежем, не можна.

Нагадаємо: ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як передоплата ( п. 201.7 ПКУ).

Остання потрапить відразу в первинні документи (виписку банку при безготівковому розрахунку, прибутковий ордер при внесенні готівки в касу). Саме на підставі цих документів продавець зобов’язаний заповнювати ПН ( п. 44.1 ПКУ).

Якщо він складе дві або більше ПН, у разі отримання передоплати однією сумою він порушить норми ПКУ і, як стверджують контролери, ускладнить процес ідентифікації операції (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ // «БТ», 2017, № 11, с. 36).

Причому складнощі виникнуть відразу з двома ПН.

Унаслідок того, що і ПН № 1, і ПН № 2 складені неправильно, покупець автоматично втрачає право на ПК за такою операцією.

Йому доведеться:

• або сперечатися з податківцями, обстоюючи право продавця розбити операцію дві ПН;

• або вплинути на контрагента — скористатися додатком Д8 ( п. 201.10 ПКУ). І хоча права на ПК покупцеві воно не поверне, проте може зіпсувати життя продавцеві, над яким нависне загроза документальної перевірки, і як наслідок — накладення штрафів за помилки в обов’язкових реквізитах ПН згідно з п. 120¹.3 ПКУ. Це щонайменше — 170 грн., щонайбільше — 100 % від суми ПДВ, указаної у двох ПН.

Без сумніву, більшість покупців оберуть другий варіант.

Отже, щоб повернути право на ПК для покупця, продавцеві доведеться:

• скласти два «анулюючих» РК (до ПН № 1 і ПН № 2 відповідно) і направити їх покупцеві для реєстрації у ЄРПН;

• виписати ще одну ПН № 3 на загальну суму ПДВ (10000 грн.). Причому в ній доведеться вказати правильну дату виникнення ПЗ. Як ви розумієте, строки реєстрації такої ПН у ЄРПН на той час уже минуть. Тому до штрафу за ПН № 2 (50 грн.) доведеться доплатити штраф за затримку ПН № 3 на повну суму (1000 грн.).

Як же тоді оформити операцію, щоб ніхто не постраждав?

Оптимальний варіант

Щоб не створювати проблем ані собі, ані покупцеві, можна трохи змінити розглянутий вище варіант з розбиттям суми ПДВ. Як і там, постачальник:

• виписує ПН № 1 за «першою подією» (від 30.05.17 р.) на суму ПДВ, на яку йому дозволяє РЛ, і реєструє її у ЄРПН.

Але! Цього разу він неначе припускається в ній «сумової» помилки. Тому замість ПН № 2 складає «збільшуючий» РК для її виправлення. Оформити такий РК продавець зобов’язаний у тому періоді, у якому виявив неточність. Очевидно, це буде червень. Але навіть якщо в ньому зазначити дату складання 01.06.17 р., то строк його реєстрації у ЄРПН закінчиться 30.06.17 р. Це дозволить продавцеві уникнути адмінштрафу і штрафів за затримку реєстрації ПН у ЄРПН;

• у травневій ПДВ-декларації суму ПДВ-зобов’язань указує в повному обсязі (10 тис. грн.). Відповідно, не занижує ПЗ звітного періоду та уникає можливих штрафів за п. 50.1 або п. 123.1 ПКУ;

• оформлює «збільшуючий» РК до «помилкової» ПН з причиною коригування «Виправлення помилки» (щойно з’являється достатній розмір РЛ).

Попереджаємо: ваш покупець може не погодитися з таким підходом, адже він втрачає право сформувати ПК за ПН № 1 (складена з помилкою). Отже, щоб він не подав на вас скаргу, перед початком РЛ-маневрів радимо обговорити всі дії з контрагентом, попросивши його трохи почекати з ПК.

Адже щойно ви зареєструєте «збільшуючий» РК у ЄРПН, він отримає цілковите право включити в ПК і «помилкову» ПН, і «збільшуючий» РК, причому в повному обсязі.

Для наочності порівняємо наслідки кожного підходу в таблиці.