Наказом, що коментується, Мінфін уніс зміни до деяких нормативних актів з бухгалтерського обліку.
1. П(С)БО 22 «Вплив інфляції». Нарешті Мінфін реалізував проанонсовані зміни в П(С)БО 22, що дозволяють не коригувати фінзвітність за 2016 рік на індекс інфляції тим підприємствам, які оприлюднюють свою фінзвітність (див. «БТ», 2017, № 10, с. 6).
Зокрема, в п. 4 П(С)БО 22 наведені нові фактори, за наявності яких показники річної фінзвітності підприємства підлягають коригуванню. Вони відповідають положенням § 3 МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції».
Варто відзначити, що за 2014 — 2016 роки кумулятивний приріст інфляції склав 101,18 % і, відповідно, перевищив нове 100 % порогове значення.
Між тим Мінфін у листах від 10.02.17 р. № 31-11410-01-2/3710 і від 28.02.17 р. № 11410-06-5/5390 дійшов висновку, що підстави для коригування підприємствами фінансової звітності за 2016 рік згідно з П(С)БО 22 відсутні.
За такі зміни і ліберальні висновки Мінфінові можна подякувати, оскільки це зняло проблему з «інфляційним» коригуванням фінзвітності. Вважаємо, що при складанні проміжної фінзвітності за 2017 рік факт непроведення інфляційного коригування теж можна обґрунтовувати недотриманням «якісних» факторів.
Нагадаємо. Податківці пропонували нараховувати податок на прибуток від відкоригованого фінрезультату*. Тому платникам, які повелися на таку вимогу, доведеться подати уточнюючу декларацію разом із невідкоригованою фінзвітністю.
* Див. лист ДФСУ від 08.02.17 р. № 193/2/99-99-15-02-02-10.
2. НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». У цей норматив внесено уточнюючу правку, спрямовану на виправлення «технічних» огріхів. Так, згідно з новою редакцією п. 4.6 розд. IV НП(С)БО 1 інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає, зокрема, повідомлення про складання фінансової звітності за НП(С)БО або МСФЗ (раніше згадувались тільки МСФЗ). Утім, таку інформацію вказували і раніше.
3. Інструкція № 141**. У цей документ також внесені уточнюючі правки.
** Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджена наказом МФУ від 01.07.97 р. № 141.
Зокрема, в п. 1.3 Інструкції № 141 з’явилося уточнення, з якого виходить, що до витрат діяльності включаються податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ, нараховані у випадку, коли раніше придбані матеріальні цінності (крім основних засобів (ОЗ)) починають використовувати в операціях, які:
1) не є об’єктом оподаткування,
2) звільнені від оподаткування,
3) не є господарською діяльністю платника податків.
Тут Мінфін «перестарався». Адже з оновленої з 01.01.17 р. редакції абз. «г» п. 198.5 ПКУ виходить, що «компенсуючі» ПЗ не нараховуються тільки при використанні ОЗ в операціях, які не є госпдіяльністю (третій випадок).
А ось у першому і другому випадках (використання ОЗ в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільнені від обкладення ПДВ) «компенсуючі» ПЗ, як і раніше, нараховувати потрібно. Але в Інструкції № 141 тепер немає норм, які б регулювали порядок відображення таких ПЗ у бухобліку. Вважаємо, що ці суми, як і раніше, потрібно включати до складу інших витрат (Дт субрах. 949).
Мінфін також виправив помилку, допущену ще у 2015 році у формулюваннях п. 9 Інструкції № 141.
Раніше у вказаній нормі незаконно пропонувалося нараховувати ПЗ з ПДВ при придбанні товарів, послуг, необоротних активів за рахунок коштів цільового фінансування. Зараз ПЗ нараховують тільки в тому випадку, якщо такі покупки не призначаються для оподатковуваних ПДВ операцій у межах госпдіяльності.
Крім того, прибрали давно застарілі норми п. 5.2 Інструкції № 141 про нарахування ПДВ за не оплаченими впродовж 3 місяців активами, які залишились ще з часів Закону про ПДВ.
Наказ набуває чинності з моменту публікації. Планується до публікації в «Офіційному віснику України» № 21 (14.03.17 р.).