У листі від 10.02.17 р. № 31-11410-01-2/3710 (далі — лист № 3710) Мінфін висловив свою позицію з проблеми коригування показників фінзвітності на індекс інфляції*. Таке коригування проводять відповідно до п. 4 П(С)БО 22 «Вплив інфляції» і § 3 МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» юрособи, які згідно з ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднити свою річну фінансову звітність.
* Див. із цього приводу «БТ», 2017, № 5, с. 9 і № 9, с. 36.
Чітких висновків у листі № 3710 не прозвучало, але загальний тон «підштовхує» до думки, що таке коригування за результатами 2016 року проводити не потрібно.
Як обґрунтування Мінфін навів, скажемо прямо, слабкі аргументи, хоча в умовах, що склалися, такий висновок можна привітати.
Зокрема, Мінфін звернув увагу на те, що в МСБО 29 визначені додаткові чинники, окрім рівня кумулятивного приросту інфляції, якою характеризуються гіперінфляційні процеси в економіці країни. Тому суб’єкти господарювання, які складають фінзвітність за МСФЗ, можуть не перераховувати показників фінансової звітності, якщо сукупність таких чинників відсутня.
А це, на думку Мінфіну, призводить до розбіжностей у правилах складання фінансової звітності, які мають бути єдиними й обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, зокрема для підприємств, які повинні оприлюднити фінансову звітність. Інакше показники такої фінансової звітності виявляться незіставними, у тому числі для статистичних і податкових цілей.
У зв’язку з цим Мінфін повідомив у листі № 3710, що він підготував проект наказу «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», яким, зокрема, вносяться зміни в П(С)БО 22 в частині збільшення значення кумулятивного приросту інфляції. На думку Мінфіну, це дозволить суб’єктам господарювання не коригувати показників річної фінансової звітності за 2016 рік. Зараз цей проект перебуває на погодженні в Державній регуляторній службі України.
Зазначимо, що за 2014 — 2016 роки кумулятивний приріст інфляції склав 101,18 % і, відповідно, перевищив у тому числі «заплановане» нове 100 % порогове значення. Очевидно, в таких умовах непроведення перерахунку доведеться обґрунтовувати тим, що не дотримуються інші специфічні ознаки гіперінфляційної економіки, про які зараз ідеться в МСБО 29.
До того ж незрозуміло, як Мінфін планує внести зміни в П(С)БО 22 «заднім числом», при тому, що вони ще не погоджені, а фінзвітність за 2016 рік уже мала бути надана до служби статистики і фіскалам.
У свою чергу фіскали в листі ДФСУ від 08.02.17 р. № 193/2/99-99-15-02-02-10 не стали заглиблюватися в проблеми порівнянності показників фінзвітності різних підприємств. Вони формально наполягають на тому, що підприємства, які відповідно до правил бухобліку зобов’язані коригувати показники фінзвітності на показники інфляції, повинні розраховувати податок на прибуток від відкоригованого на індекс інфляції фінрезультату.
У зв’язку з таким підходом податківців запропонований Мінфіном варіант (узагалі не коригувати фінзвітність на індекс інфляції) дозволяє вирішити цю проблему.
Тут виникає ще одне запитання: що тепер робити платникам, які відкоригували фінзвітність за 2016 рік на індекс інфляції?
Враховуючи зроблені у листі № 3710 висновки про неспівставність показників фінзвітності, таким особам є сенс дочекатись офіційних змін до П(С)БО 22. І вже на основі таких змін подати заново офіційним органам фінзвітність, невідкориговану на індекс інфляції. Якщо ж від відкоригованого фінрезультату розрахували податок на прибуток, то доведеться подати ще й уточнюючу декларацію з цього податку.
