У листі, що коментується, податківці роз’яснили правила формування податкового кредиту (ПК) у туроператорів і турагентів.
Нагадаємо: для таких платників ПДВ у ПКУ передбачений специфічний порядок нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) і формування ПК.
Базою оподаткування операцій з постачання турпродукту (турпослуги) у туроператора є не вартість такого турпродукту (турпослуги), а винагорода, отримана ним за надання таких послуг (пп. 207.2 — 207.4 ПКУ). Сума винагороди розраховується як різниця між вартістю поставленого турпродукту (турпослуги) і сумою витрат, понесених туроператором на придбання (створення) такого турпродукту (турпослуги).
У турагентів базою для нарахування ПДВ теж є винагорода, нарахована (виплачена) йому туроператором (п. 207.5 ПКУ).
Суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість турпродукту (турпослуги), не відносяться до ПК і не включаються у базу оподаткування туроператора і турагента (п. 207.6 ПКУ).
До 01.07.15 р. ці специфічні правила коректно співіснували із загальними правилами ПДВ-обліку. Проте з введенням Системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА) ці нюанси дали туроператорам і турагентам величезну перевагу.
«Вхідний» ПДВ, сплачений при придбанні товарів/послуг, що формують вартість турпродукту, туроператори/турагенти не включають до ПК, але за загальними правилами ці суми збільшують їх реєстраційний ліміт (РЛ). А ось зменшується їх РЛ тільки на «вершок» — на суму ПДВ, розраховану тільки з суми винагороди. В результаті в СЕА відбувається деякий перекіс (завищення РЛ)*.
* Про цю проблему ми розповідали в статті «Коли справа усього життя — відпочинок»: ПДВ-облік у туроператора // «БТ», 2016, № 23.
У листі, що коментується, податківці вирішили відновити справедливість. Вони заявили:
• туроператори (турагенти) повинні включати до ПК усі суми ПДВ, сплачені ними при купівлі товарів/послуг, що формують вартість турпродукту, в загальному порядку (!). Тобто наслідуючи приписи ст. 198 ПКУ;
• при цьому такі платники ПДВ зобов’язані нарахувати «компенсуючі» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ і скласти не пізніше за останній день звітного періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН на такі покупки.
З точки зору контролерів усе чудово. Суми ПДВ, які не повинні потрапити до ПК згідно зі ст. 207 ПКУ, будуть виключені і з розрахунку РЛ. Тобто їм не треба хвилюватися, що СЕА працює неправильно при застосуванні «туристичних» правил нарахування ПДВ.
Безумовно, такий підхід логічний, але він суперечить нормам ПКУ.
1. Формування ПК у туроператорів відбувається за спеціальними правилами.
Контролери ж, бажаючи згладити свої технічні проблеми, явно пішли на порушення практики застосування норм права, описаних Мін’юстом у своєму листі від 29.07.08 р. № 337-0-2-08-19. А саме: при розбіжності між загальними і спеціальними нормами, перевага надається спеціальній нормі. У нашому випадку в ст. 198 ПКУ викладені загальні правила (загальна норма), а в ст. 207 ПКУ — спеціальні норми для туроператорів/турагентів.
Тому радити туроператорам формувати ПК за загальними правилами — означає йти в розріз з вимогами ПКУ.
2. У туроператорів/турагентів немає підстав нараховувати «компенсуючі» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ для покупок, що формують вартість турпродукту. Адже не можна стверджувати, що такі покупки будуть використані в пільгових або необ’єктних операціях чи в негосподарській діяльності тільки тому, що «вхідний» ПДВ за ними не включається до ПК.
Найстрашніше — зроблені фіскалами висновки можуть призвести до незаконних штрафних санкцій за затримку реєстрації «компенсуючих» ПН в ЄРПН (за увесь період роботи СЕА).
На наш погляд, цю проблему можна або розв’язати на законодавчому рівні (внести правки в ПКУ), або самі контролери повинні підкоригувати порядок функціонування СЕА.