17.12.2018

РРО-тонкощі для ФОП на ЄП

У IV кварталі 2018 року сума доходу фізичної особи — підприємця (ФОП) третьої групи єдиного податку (ЄП) — не платника ПДВ, що був отриманий готівкою і через POS-термінал, перевищила 1 млн грн. Коли необхідно зареєструвати РРО? Чи треба його реєструвати, якщо надалі підприємець не планує отримувати доходи в готівковій формі? І чи можна вважати дохід, отриманий через POS-термінал, безготівковим?

У загальному випадку такому ФОП на ЄП доведеться застосовувати РРО вже з 01.01.19 р. Тому треба встигнути зареєструвати його до цієї дати. Щоправда, якщо із зазначеного числа підприємець отримуватиме доходи виключно безготівково (але не через POS-термінал!), то РРО можна не реєструвати. Пояснимо детальніше.

Звільнення від РРО для друго- і третьогрупників з доходом за календарний рік до 1 млн грн. передбачене п. 296.10 ПКУ і п. 6 ст. 9 Закону про РРО (крім ФОП на ЄП, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та які повинні застосовувати РРО незалежно від обсягу доходу).

Зверніть увагу: при розрахунку мільйонного ліміту слід ураховувати не лише готівкові і «POS-термінальні» доходи. Мають бути враховані усі єдиноподаткові доходи ФОП, визначені ст. 292 ПКУ. Тобто контролювати треба і доходи, отримані у безготівковій формі, і доходи від безкоштовно отриманих товарів, робіт, послуг.

А «з коли» застосовувати РРО у разі, якщо мільйон перевищений?

Застосування РРО розпочинається з першого дня першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і триває в усіх подальших податкових періодах перебування на єдиному податку.

У вашому випадку перевищення відбулося в IV кварталі 2018 року. Отже, РРО треба застосовувати починаючи з 01.01.19 р. і далі — в усіх подальших періодах перебування на ЄП.

Але, безумовно, РРО знадобиться підприємцеві тільки в тому випадку, якщо з початку майбутнього року і згодом матимуть місце розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо та/або операції з прийняття готівки для її подальшого переказу (ст. 3 Закону про РРО).

Нагадаємо: розрахунковою операцією є прийняття від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Зверніть увагу: розрахунки із застосуванням платіжних карток (через POS-термінал), хоч і є безготівковими, все одно визнаються розрахунковою операцією. А тому суб’єкт господарювання, який має застосовувати РРО, повинен застосовувати його і при здійсненні «POS-термінальних» розрахунків.

Якщо ж розрахункових операцій (розрахунків готівкою і через POS-термінал) підприємець здійснювати не буде, то РРО йому не знадобиться. Отже, в цьому випадку можна його і не купувати, і не реєструвати.

Крім того, врахуйте: «відсидітися» на безготівці рік, щоб надалі знову без РРО приймати в оплату готівку та/або пластикові картки, не вийде.

Не допоможе тут ані тимчасовий перехід на загальну систему оподаткування, ані тимчасове припинення підприємницької діяльності (див. категорію 109.02 ЗІР ДФСУ). Тож у разі перевищення ліміту вибір невеликий: або застосовуємо РРО, або про готівку і «POS-термінальні» розрахунки забуваємо назавжди.

Хоча, звісно, можна і схитрувати. Наприклад, уникнути перевищення, для чого оформити повернення необхідної суми виручки або оформити «зайві» суми як надходження за посередницькими договорами (детальніше про ці та інші способи див. консультацію «Втеча ФОП-єдинника від РРО «через» загальну систему» // «БТ», 2018, № 32).