24.12.2018
Замість преамбули нагадаємо деякі юридичні тонкощі.
1. За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску (ЄСВ) у п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI передбачений штраф (на страхувальника/платника) у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (і пеня на суму недоїмки у розмірі 0,1 % від суми недоплати за кожен день прострочення — див. ч. 10 там же). Застосування цих санкцій у постанові, що коментується, не згадується (мабуть, не оспорювалося) і нами не обговорюється.
2. За це ж порушення на посадових осіб страхувальника/платника накладається адмінштраф згідно зі ст. 1651 КпАП (причому, розмір адмінштрафу залежить від суми виявленої недоплати).
3. Що стосується саме штрафів за адміністративні правопорушення (у тому числі й за ст. 1651 КпАП), то частина перша ст. 38 КпАП для застосування цих санкцій встановлює однакові за тривалістю (2 місяці)*, але різні за моментами початку перебігу «граничні строки»:
* Якщо постанову виносить суд, то граничний термін притягнення до адмінвідповідальності складає 3 місяці.
• щодо правопорушень, які тривають, — з дня виявлення;
• інших (так званих разових) — з дня здійснення. Це важливо.
Тут же нагадаємо, що існує також категорія так званих продовжуваних адміністративних правопорушень (див. листи Мін’юсту від 01.12.03 р. № 22-34-1465 і Міндоходів від 13.05.13 р. № 1101/Н/99-99-15-04-01-14), які триваючими теж не вважаються.
Суть спору. Податківці виявили, що підприємство-страхувальник допустило прострочення сплати ЄСВ за цілою низкою минулих строків, і своєю постановою застосували до посадової особи підприємства (головбуха) адміністративний штраф за ст. 1651 КпАП.
Головбух оспорив цю постанову в судовому порядку, при цьому вирішальну роль зіграв один аргумент: з дня здійснення зазначених правопорушень до дати «штрафної» постанови податківців спливло більше 2 місяців.
Позиція податківців. Податківці вважали, що вчинене адміністративне правопорушення — триваюче, оскільки, неодноразово порушуючи встановлені строки сплати ЄСВ, головбух, мовляв, «здійснював це порушення безперервно». Тобто караючи його, вони уклалися в двомісячний термін «з дня виявлення»…
Вирішення справи судом. Верховний Суд відхилив касаційну скаргу податківців і підтвердив думку попередніх інстанцій на користь головбуха. ВСУ ще раз розтлумачив: щоб правопорушення вважалося таким, що триває, винна особа повинна встановлені законом обов’язки не виконувати саме безперервно. Акцентуємо: саме безперервно здійснювати правопорушення. А ряд «однотипних» разових правопорушень (у цьому випадку — прострочень сплати ЄСВ) не може розглядатися як одне триваюче правопорушення.
Думка редакції. Не занурюватимемо вас у нетрі термінології («триваюче»/«разове»/«продовжуване»), а лише зазначимо: по-перше, декілька вчинених поспіль нетриваючих (разових) правопорушень — це нетриваюче правопорушення.
По-друге, не потрібно плутати цю ситуацію з іншою — коли покараний адмінштрафом правопорушник протягом року знову попався на такому самому правопорушенні… Тоді останнє визнають «повторним», і санкція КпАП буде, як правило, набагато більш суворою.
Сподіваємося, що тепер головбухи, які з точки зору КпАП щось порушили (зрозуміло, ненавмисно), відчують себе упевненіше у відповідних ситуаціях. Наприклад, у тій, яка розглянута в консультації «Що робити, якщо перевищено готівкове обмеження?..» // «БТ», 2018, № 39.
А контролери перестануть «перегинати»…