22.01.2018
За 2017 рік фінзвітність подають таким органам:
1) в органи статистики — не пізніше за 28.02.18 р. (п. 5 Порядку № 419*);
* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
2) в органи ДФС — разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств. При цьому за новими правилами, що діють з 01.01.18 р., усі платники податку на прибуток, у тому числі і квартальники, подають декларацію протягом 60 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 і п. 49.19 ПКУ).
Зверніть увагу! Відповідаючи на запитання про строки подання декларації з податку на прибуток за минулий рік, податківці не роблять жодних винятків для 2017 року (підкатегорія 102.23.01 ЗІР ДФСУ). Тобто декларацію з податку на прибуток і фінзвітність за 2017 рік податківцям треба подати не пізніше за 01.03.18 р.
Платники податків, які належать до великих і середніх підприємств, подають податкові декларації і, отже, фінзвітність в органи ДФСУ обов’язково в електронній формі (п. 49.4 ПКУ).
Інші платники податку на прибуток можуть обрати один з таких способів (п. 49.3 ПКУ):
• особисто;
• поштою;
• в електронній формі.
І тут виникає запитання: які критерії використати для розмежування підприємств? Адже з 01.01.18 р. вони наведені відразу у двох нормативах: у ч. 3 ст. 55 ГКУ і в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік**.
** Див. нові критерії в статті «Зміни до головного бухгалтерського закону: що нас чекає» // «БТ», 2017, № 43-44.
Ми вважаємо, що стосовно подання декларації (відповідно і фінзвітності в її складі) пріоритет мають критерії з ГКУ.
По-перше, ГКУ має ширшу сферу застосування, оскільки Закон про бухоблік регламентує лише питання, пов’язані з поданням фінзвітності, а не декларацій.
По-друге, є підстави вважати, що стосовно подання фінзвітності за 2017 рік повинні використовуватися ще «старі» критерії з ч. 3 ст. 55 ГКУ. Адже нові набули чинності тільки з 01.01.18 р.
До відома: для новоствореного підприємства звітний період відраховують з дати створення (дати держреєстрації) по 31 грудня. Перший звітний період такого підприємства може бути менше 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону про бухоблік). Тому підприємства, які були створені в період з 01.10.17 р. по 31.12.17 р., річну фінансову звітність за 2017 рік можуть не складати. Перший річний звітний період для них буде з дати реєстрації по 31.12.18 р.
Ми вважаємо, що фінзвітність за 2017 рік треба подавати «за старими правилами», які діяли до 01.01.18 р. Схоже, що Мінфін проти такого підходу теж не заперечує, оскільки в листі від 29.12.17 р. № 35210-06-5/37175 пропонує переходити на МСФЗ-формат підприємствам починаючи з фінзвітності за 2018 рік.
Виходячи з цього, склад фінзвітності за 2017 рік буде таким (див. таблицю).
Склад фінансової звітності за 2017 рік
Суб’єкт | Критерії(1) | Склад звітності |
1. Суб’єкти мікропідприємництва і платники єдиного податку групи 3 | Середньооблікова кількість працівників не перевищує 10 осіб(2) | Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва: 1) ф. № 1-мс «Баланс»; 2) ф. № 2-мс «Звіт про фінансові результати» |
Річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку (60008400 грн.)(3) | ||
2. Суб’єкти малого підприємництва (за винятком суб’єктів мікропідприємництва і платників єдиного податку групи 3) | Середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб(2) | Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва: 1) ф. № 1-м « Баланс»; 2) ф. № 2-м «Звіт про фінансові результати» |
Річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку (300042000 грн.)(3) | ||
3. Суб’єкти великого підприємництва | Середьооблікова кількість працівників перевищує 250 осіб(2) | 1) ф. № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»; 2) ф. № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»; 3) ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)» або ф. № 3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)»(4); 4) ф. № 4 «Звіт про власний капітал»; 5) ф. № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»; 6) ф. № 6 «Додаток до приміток до річної фінансової звітності»(5) |
Річний дохід перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку (300042000 грн.)(3) | ||
4. Суб’єкти середнього підприємництва | Середньооблікова кількість працівників від 50 до 250 осіб(2) | |
Річний дохід більше суми, еквівалентної 10 млн євро, визначеної за середньорічним курсом Нацбанку (300042000 грн.), але менше суми, еквівалентної 50 млн євро, визначеної за середньорічним курсу Нацбанку (1500210000 грн.)(3) | ||
(1) Стосовно фінзвітності за 2017 рік, на нашу думку, потрібно орієнтуватися на критерії віднесення суб’єктів підприємництва до певної категорії, які вказані в ч. 3 ст. 55 ГКУ. А починаючи з фінзвітності, яка складається за періоди 2018 року, — уже на нові критерії, наведені в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (див. про них статтю «Зміни до головного бухгалтерського закону: що нас чекає» // «БТ», 2017, № 43-44). (2) Відповідно до п. 3.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.05 р. № 286, середню кількість працівників підприємства за період визначають як суму таких показників: • середньооблікової кількості штатних працівників; • середньої кількості зовнішніх сумісників; • середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами. (3) Показник річного доходу визначають за даними бухгалтерського обліку як суму оборотів за 2017 рік: Дт 70 — 74 Кт 79. Методика розрахунку показника середньорічного курсу Нацбанку наведена в листі НБУ від 22.03.04 р. № 13-410/1390. Середньорічний курс Нацбанку за 2017 рік дорівнює 3000,42 грн за 100 євро (www.bank.gov.ua/files/Exchange r.xls). (4) Підприємства самостійно обирають спосіб складання цього звіту прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми (п. 9 розд. II НП(С)БО 1). Використовуваний метод має бути вказаний у положенні про облікову політику. (5) Відповідно до п. 2 П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» ф. № 6 заповнюють тільки підприємства, які: • зобов’язані оприлюднити річну фінансову звітність (див. про це вище); • займають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг); • постачають продукцію (товари, роботи, послуги), за якою до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін; • здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії і надають послуги з централізованого водопостачання і водовідведення. |
А як діяти, якщо критерії протягом звітного року в підприємства змінилися? Наприклад, на початку року воно відносилося до СМП, а в кінці — вже цим ознакам не відповідає. Це питання Мінфін роз’яснив ще в листі від 19.09.14 р. № 31-11410-08-10/24149. На його думку, якщо юрособа за результатами діяльності протягом року втратила ознаки СМП, якому дозволено складати Спрощений фінзвіт СМП, і відповідає ознакам СМП, якому дозволено складати Фінзвіт СМП, воно складає Фінзвіт СМП за звітний період, в якому це відбулося, і подальші періоди поточного (звітного) року.
За ситуації, коли юрособа за результатами діяльності протягом року втратила всі ознаки відповідності критеріям, наведеним у п. 2 розд. I П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», за звітний період, в якому це відбулося, і подальші періоди поточного (звітного) року, вона складає фінзвіт відповідно до вимог НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (п. 3 розд. І П(С)БО 25).
«Велику» фінзвітність можуть надавати і суб’єкти малого підприємництва, якщо вони застосовують МСФЗ (п. 11 розд. ІІ НП(С)БО 1).
Питання, пов’язані з поданням фінзвітності у фоматі МСФЗ, нещодавно роз’яснив Мінфін у листі від 29.12.17 р. № 35210-06-5/37175. Основна проблема тут полягає в тому, що з 01.01.18 р. розширилося коло осіб, які зобов’язані складати фінзвітність у МСФЗ-форматі***. У зв’язку з цим виникло запитання: з якого періоду треба переходити на фінзвітність за МСФЗ?
*** Див. про це статтю «Облікова політика на 2018 рік: що міняємо» // «БТ», 2018, № 1-2.
Раніше ми припустили, що це треба зробити починаючи з фінзвітності за 2018 рік. У згаданому листі Мінфін підтвердив цю позицію і зауважив, що нові підприємства, які підпадають під формат МСФЗ, за 2017 рік подають фінзвітність відповідно до П(С)БО. Власне, такий підхід Мінфін пропонував ще у 2011 році (див. лист НБУ, МФУ, Державної служби статистики України від 07.12.11 р. № 12-208/1757-14830, № 31-08410-06-5/30523, № 04/4-07/702).
Отже, на думку Мінфіну, датою переходу на МСФЗ для підприємств, які відповідно до вимог Закону про бухоблік уперше застосовуватимуть МСФЗ, є 01.01.18 р. Також ці підприємства можуть (але не повинні!) обрати датою переходу на МСФЗ 01.01.17 р.
У разі якщо дата переходу на МСФЗ — 01.01.18 р., підприємства:
• складають баланс станом на 01.01.18 р. за вимогами П(С)БО;
• для складання попередньої фінзвітності і попередньої консолідованої фінзвітності за МСФЗ за 2018 рік та першої фінзвітності і консолідованої фінзвітності за МСФЗ за 2019 рік застосовують МСФЗ, які діятимуть на 31.12.19 р., з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1 «Подання фінансової звітності»;
• у фінзвітності за звітні періоди 2018 року не наводять порівняльну інформацію за 2017 рік (окрім балансу);
• у першу фінзвітність і консолідовану фінзвітність, складену за МСФЗ, за 2019 рік повинні включати інформацію у балансі станом на 01.01.18 р., 31.12.18 р., 31.12.19 р., а у звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2018 і 2019 років, — відповідні примітки, у тому числі порівняльну інформацію.
У разі якщо дата переходу на МСФЗ — 01.01.17 р.:
• у фінзвітності у 2018 році наводять порівняльну інформацію за 2017 рік, трансформовану відповідно до вимог МСФЗ;
• складають баланс станом на 01.01.17 р. за вимогами МСФЗ;
• для складання попередньої фінзвітності і попередньої консолідованої фінзвітності за МСФЗ за 2017 рік та першої фінзвітності і консолідованої фінзвітності за МСФЗ за 2018 рік застосовують МСФЗ, що діють на 31.12.18 р., з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1;
• перша фінзвітність і консолідована фінзвітність, складена за МСФЗ, за 2018 рік повинна містити інформацію у балансі станом на 01.01.17 р., 31.12.17 р., 31.12.18 р., а звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2017 і 2018 років, — відповідні примітки, у тому числі порівняльну інформацію.
Різниці, які виникають у результаті застосування вимог МСФЗ до операцій і подій при складанні балансу на дату переходу на МСФЗ, відображають у складі нерозподіленого прибутку (збитку) або інших складових власного капіталу.
При цьому МСФЗ 1 не застосовують у разі, якщо підприємство:
а) припиняє подавати фінзвітність і консолідовану фінзвітність згідно з П(С)БО, заздалегідь подавши її за 2017 рік, а також склавши фінзвітність і консолідовану фінзвітність за цей же період за МСФЗ, яка повинна містити чітке і беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ;
б) подало фінзвітність і консолідовану фінзвітність за 2017 рік згідно з національними вимогами, і ця фінзвітність та консолідована фінзвітність містила чітке і беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ або
в) подавало фінзвітність і консолідовану фінзвітність за 2017 рік та попередні роки власникам або іншим користувачам, яка містила чітке і беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ, навіть якщо аудитори висловили умовно-позитивну думку щодо такої звітності у своєму аудиторському звіті (укладенні).
Починаючи з фінзвітності, що складається за звітні періоди 2018 року, на застосування МСФЗ-формату зобов’язані перейти:
• підприємства, які становлять громадський інтерес;
• підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.
Інші підприємства можуть самостійно прийняти рішення про перехід на застосування МСФЗ, що повинно бути закріплено в положенні про облікову політику (п. 3 ст. 121 Закону про бухоблік, п. 1 розд. IV НП(С)БО 1).
У разі застосування МСФЗ (в обов’язковому порядку або за самостійним рішенням) підприємства не зобов’язані складати фінзвітність відповідно до національних П(С)БО (див. лист МФУ від 06.03.12 р. № 31-08410-07-29/5792).
«Велику» фінзвітність заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток — розділ IV Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (Форма № 2), грошові показники якого наводять у гривнях з копійками. Ці правила поширюються і на підприємства, які використовують МСФЗ (лист МФУ від 17.12.13 р. № 31-08410-07-10/36519).
«Малу» фінзвітність складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 розд. I П(С)БО 25). Шпаргалку щодо заповнення фінзвітності СМП ви знайдете у статті «Фінзвітність СМП за 2017 рік: заповнюємо порядково» цього номера.
Зверніть увагу: у ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік викладений новий підхід до підписання фінзвітності. Зокрема, там сказано, що фінзвітність підписують керівник (власник) підприємства або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку і бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухобліку підприємства.
Якщо бухоблік ведеться підприємством, яке здійснює діяльність у сфері бухобліку та/або аудиторської діяльності, фінзвітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, який здійснює діяльність у сфері бухобліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, яке здійснює діяльність у сфері бухобліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом і договором про надання бухгалтерських послуг.
Фінзвітність підприємства, яке становить громадський інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер.