04.06.2018
На жаль, висновок, зроблений ДФСУ в листі від 23.02.18 р. № 765/6/99-99-12-02-03-15/ІПК // «БТ», 2018, № 12 (далі — лист № 765), про те, що сума відшкодування працівникові витрачених ним власних коштів на придбання для потреб підприємства товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) включається до оподатковуваного доходу, — це не тимчасове божевілля, а стала позиція фіскального органу. Підтвердження тому — два нові «шедеври» ДФСУ на ту ж тему, які ми сьогодні коментуємо.
Чим цікаві ці листи? Вони дозволяють точніше зрозуміти «логіку» податківців. Так, якщо в листі № 765 ДФСУ говорила просто про кошти, виплачені фізичній особі за ТМЦ, придбані для потреб підприємства, то в листах, що коментуються, акценти зміщені. Контролери наполягають: якщо фізична особа (працівник) придбала товари для потреб підприємства «за свої» (тобто заздалегідь гроші під звіт не видавалися), то сума коштів, виплачених фізичній особі за реалізовані (продані) товари, оподатковується ПДФО і ВЗ у складі інших доходів.
Як бачите, у висновку листів звучить «сума коштів, виплачених такій фізичній особі за реалізовані (продані) товари».
Тобто фіскали намагаються ситуацію з «кредитовим підзвітом» підтягнути під купівлю-продаж!
Свою «думку» вони розвивають так: фізична особа купує ТМЦ «за свої», продає їх юрособі і отримує дохід за договором купівлі-продажу.
Якщо відштовхуватися від такої логіки, то подальший висновок фіскалів, озвучений у листах, що коментуються, абсолютно правильний. Сума «продажного» доходу дійсно повинна потрапити до оподатковуваного доходу особи-продавця.
Але! Ми ж з вами розуміємо, що там немає жодної купівлі-продажу!
Вважаємо, що на такі відносини (коли працівник витрачає власні гроші на потреби підприємства) поширюються:
• або вимоги гл. 68 «Доручення» ЦКУ (якщо між працівником і роботодавцем був укладений договір доручення в письмовій або усній формі);
• або положення ст. 1158 — 1160 ЦКУ, які присвячені регулюванню дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення.
І якщо ці дії будуть схвалені іншою особою (роботодавцем), то надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір (тобто про договір доручення).
У ситуаціях, що розглядаються, працівник здійснює юридичні дії від імені роботодавця, тобто він не є власником придбаних ТМЦ. Це може підтверджуватися, зокрема, податковими/товарними накладними, де покупцем буде зазначено підприємство, а не його працівник. Тому сума відшкодування вартості придбаних ТМЦ для потреб підприємства (а не озвучена в листах сума доходу від продажу товару) не є доходом працівника.
Цікаво, що в цьому питанні нас підтримав Полтавський окружний адмінсуд (див. рішення від 02.05.18 р. у справі № 816/909/18*). Він визнав протиправним і скасував індивідуальну податкову консультацію, надану листом № 765.
* http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 73733567.
Суд зазначив, що при виплаті працівникові суми витрат, здійснених ним під час виконання трудових обов’язків на підприємстві (зокрема, придбання канцтоварів, палива або конвертів), такий працівник не отримує доходу, а отже, об’єкт оподаткування з ПДФО відсутній.