11.06.2018
* Затверджені постановою Правління НБУ від 24.05.18 р. № 54 (далі — постанова № 54).
Постанову НБУ від 29.12.17 р. № 148, якою затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, доповнено п. 11. Згідно з цим пунктом суб’єкти господарювання мають право до 30.06.18 р. (включно) використати у своїй діяльності форми:
• відомості на виплату грошей (додаток 1 до Положення № 637***);
• прибуткового касового ордера (ПКО) (додаток 2);
• видаткового касового ордера (додаток 3);
• журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4);
• касової книги (додаток 5);
• книги обліку виданої і прийнятої старшим касиром готівки (додаток 6);
• акта про результати інвентаризації наявних коштів (додаток 7) — що затверджені «старим» Положенням № 637.
Трохи пізно як для перехідних положень... Усі вже й так адаптувалися без допомоги НБУ, тож дароване право вже мало кого зацікавить.
Переходимо до наступних «родзинок».
Встановлено граничний строк (новий п. 12 Постанови НБУ від 29.12.17 р. № 148), до закінчення якого треба розробити і затвердити порядок оприбутковування готівки в касі****. Це знову-таки 30.06.18 р. (включно).
**** Детальніше про виконання цього обов’язку див. статтю «Касові операції: вивчаємо нове Положення» // «БТ», 2018, № 3.
Тим, хто вже впорався з цим завданням, треба співвіднести його положення з «новинками» в Положенні № 148 (про які ми говоритимемо далі) і при необхідності їх імплементувати.
Нагадаємо, що жодних штрафних наслідків сама собою відсутність власного порядку оприбутковування готівки не спричиняє.
До цієї ж дати (фактично — до кінця цього місяця) суб’єктам господарювання наказано:
• розробити і затвердити порядок розрахунку ліміту каси***** (що передбачено п. 11 постанови НБУ від 29.12.17 р. № 148);
***** Більше інформації з цієї теми ви можете дізнатися із статті «Ліміт каси: новації в порядку розрахунку» // «БТ», 2018, № 5.
• користуватися лімітами каси, встановленими і затвердженими до 05.01.18 р.
Не дуже вдале формулювання! А якщо порядок розрахунку ліміту каси, розроблений з урахуванням Положення № 148, і власне сам ліміт уже затверджені підприємством?! Знову увесь червень (з 01.06.18 р. по 30.06.18 р. (включно) орієнтуватися на старий ліміт?
Формально, саме так і виходить. Хоча логіка підказує, що малося на увазі інше. Що старим лімітом треба користуватися до затвердження свого положення і нового ліміту. Якщо з цим завданням впоралися, то й «перехідна» норма нам ні до чого.
Але знову ж таки слів «мають право» немає, а перевищення ліміту — річ штрафонебезпечна.
У зв’язку з оновленням з 05.01.18 р. визначення терміна «оприбутковування готівки» усередині нового «касового» Положення № 148 виявилася низка серйозних суперечностей. А «оступатися» в цих питаннях — ну, дуже дорого. Адже «супутник» неоприбуткування — 5-кратний штраф.
Тепер же НБУ «поспішив» виправитися. А задумки авторів Положення № 148 нарешті прояснилися.
Увага, з 01.06.18 р. маємо оновлене визначення «оприбутковування готівки» (п.п. 18 п. 3 Положення № 148). Це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.
Як і раніше, гроші, що надходять до каси, повинні прибуткувати в день отримання готівки в повній сумі (згідно з п. 11 Положення № 148).
Також «розтлумачений» абз. 2 п. 11 Положення № 148, в якому НБУ свого часу «зліпив у купу» низку моментів. Тепер замість одного «універсального» правила прописані чіткі «рецепти» для кожної ситуації оприбуткування готівки.
Ті, хто ведуть касову книгу. Оприбуткування готівки установ/підприємств і їх відокремлених підрозділів, що проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами, — це здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО. Тут усе без змін, по суті.
Підприємці без РРО. ФОП, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням Книги обліку доходів і витрат (Книга ОДВ) або Книги обліку доходів (Книга ОД). Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у Книзі ОДВ (чи Книзі ОД) на підставі товарних чеків (квитанцій).
Підприємці з РРО. Тобто ФОП, які застосовують РРО та/або Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО). Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі цих розрахункових документів шляхом формування і друку фіскальних звітних чеків та їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних з розрахункових квитанцій до КОРО.
Тобто без запису в КОРО (+ підклеювання фіскального звітного чека в КОРО на РРО) оприбуткування готівки все-таки не відбувається.
По суті, повертаємося до тієї «традиції», що існувала до появи Положення № 148. Але вже без проблем з «неповним/несвоєчасним» оприбуткуванням (якщо не буде зроблений запис у Книзі ОДВ / Книзі ОД).
Відокремлені підрозділи з РРО. Відокремлені підрозділи установ/підприємств, що застосовують РРО та/або КОРО, касової книги не ведуть. Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі цих розрахункових документів шляхом формування і друку фіскальних звітних чеків та їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних з розрахункових квитанцій до КОРО.
Саме так ми свого часу трактували новації в Положенні № 148 (див. статтю «Відокремлені» каси: працюємо за новим Положенням» // «БТ», 2018, № 6).
Тепер уже точно можна не сумніватися — відокремленим підрозділам з РРО або КОРО з РК, які не приймають (не видають) готівку за касовими ордерами, касова книга не потрібна навіть у разі здачі готівкової виручки прямо до банку!
Крім того, в п. 11 Положення № 148 уточнено, що суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:
1) підклеювання і зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;
2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії;
3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій і програмного забезпечення РРО.
Також уточнили, що документи, перераховані в п. 29 Положення № 148, не лише свідчать про здачу виручки до банку, але й є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання. Нагадаємо, серед них:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку і засвідчена печаткою банку;
2) квитанція/чек банкомату або програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) примірник (а не копія) супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом і відбитком печатки інкасатора-збирача;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.
Очевидно, що відсутність таких документів не можна розцінювати як єдиний доказ того, що готівка не оприбуткована. Адже, наприклад, ФОП можуть працювати без рахунку в банку. І для них є свій механізм оприбуткування, який жодним чином не пов’язаний із здачею грошей до банку.
Як ви, мабуть, встигли помітити, у частині оприбуткування готівки Книга ОД (ведуть єдиноподатники — неплатники ПДВ) тепер згадується разом з Книгою ОДВ. Утім, рівноправ’я цих книг податківці відстоювали й раніше. А відстоювання протилежної точки зору не мало перспектив.
З 01.06.18 р. Книга ОД, як і Книга ОДВ (а також касова книга, книга обліку виданих і прийнятих старшим касиром готівки, КОРО) відповідає поняттю Книги обліку (з п.п. 13 п. 3 Положення № 148).
Підпункт 14 п. 3 Положення № 148 тепер дає визначення не лише Книги ОДВ, але й Книги ОД, не роблячи між ними жодної принципової відмінності.
Тобто тепер НБУ в Положенні № 148 врахував той факт, що не всі підприємці ведуть Книгу ОДВ. Є ще ті, хто веде Книгу ОД. Для цілей оприбутковування Книга ОДВ = Книзі ОД.
До передбаченого в п. 6 Положення № 148 обмеження в сумі 50 тис. грн. на готівкові розрахунки між суб’єктами господарювання і фізичними особами додали, здавалося б, аналогічне обмеження за розрахунками фізичних осіб із суб’єктами господарювання.
Запитання — навіщо це зроблено?
Адже існуюче раніше обмеження і так працювало «в обидва боки»: у суб’єкта господарювання враховувалися як вихідні платежі на користь фізичних осіб, так і вхідні платежі від фізичних осіб. Принаймні в цьому були переконані податківці.
Крім того, якщо придивитися, можна виділити відмінну рису новоприбулого обмеження.
Так, якщо щодо юросіб і підприємців у п. 6 Положення № 148 прямо зазначено, що кількість суб’єктів господарювання і фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (тобто ліміт розрахунків, по суті, кратний кількості «контрагентів»), то для фізичних осіб такої обмовки не передбачено.
Відповідно, є підстави вважати, що у НБУ була задумка:
• «лімітувати» для фізичних осіб суму вихідних готівкових платежів з суб’єктами господарювання за день;
• дати їм «на усе про все» 50 тис. грн. (а не за кожним «контрагентом»).
Те ж стосується і готівкових розрахунків фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.
Чи можна тепер говорити, що після змін суб’єкти господарювання повинні будуть «звіряти» з 50 тис. грн. виключно вихідні платежі на користь фізичних осіб? Мовляв, для вихідних від фізичних осіб платежів є окрема норма.
Вважаємо такий підхід поки дуже ризикованим. На наш погляд, діяти треба як і раніше. Чіткості недостатньо. Відповідно, податківці можуть додержуватися своєї думки.
Знову ж таки не зовсім «клеїться» це нововведення з тим фактом, що адміністративна відповідальність за порушення готівкових обмежень згідно зі ст. 16315 КпАП на фізичних осіб не поширюється.