Ідеться про лист № 2457*. У ньому власне й міститься розумний висновок: МНМА не належать до «податкових» ОЗ. А звідси вже сприятливий для нас наслідок — різниці, які визначають відповідно до ст. 138 ПКУ, за МНМА не виникають! Порадують ці висновки високодохідних платників, а також низькодохідників, які наважилися на проведення податково-прибуткових коригувань добровільно або не відмовилися від них через недогляд**.
* Лист ДФСУ від 05.02.2016 р. № 2457/6/99-99-19-02-02-15.
** Див. статтю «Запитання щодо прибуткової декларації «в останній вагон» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 6).
Перші (високодохідники) зможуть скористатися таким «подарунком» від ДФСУ вже під час складання звітності за І квартал цього року***.
*** Як визначити, чи потрібно вам звітувати у квартальні строки, див. у статті «Квартальна дека з податку на прибуток: кому «пощастило» найбільше» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 13).
Плюс, якщо при складанні річної звітності (або квартальної за періоди 2015 року — якщо в цьому була необхідність) ви керувалися іншим підходом (що найімовірніше) і це вплинуло на фінрезультат і, як наслідок, суму податку, ніщо не забороняє вам подати уточнюючу декларацію. Квартальні платники зразка-2016 можуть виправити такі «помилки» при поданні звітної декларації за І квартал.
Але враховуючи суть амортизаційного коригування з п.п. 138.1.2 ПКУ, розрахунок різниць за МНМА був невигідний тільки тим, що відбирав у платника його дорогоцінний час. Фактично ж у переважній більшості випадків вплинути на об’єкт оподаткування він не повинен був, оскільки п. 138.3 ПКУ не встановлює для МНМА мінімально допустимих строків корисного використання.
Винятки були можливі тільки в таких випадках.
1. Якщо в бухобліку платника було встановлено вартісний критерій для віднесення необоротних активів до складу ОЗ/МНМА інший, ніж 6000 грн. (з 01.09.2015 р.) або 2500 грн. (до цієї дати). Унаслідок цього деякі необоротні активи могли бути віднесені до складу ОЗ в бухобліку і до складу МНМА в податковому обліку. Або навпаки. Вплинути на фінрезультат це могло як у бік його збільшення, так і зменшення.
2. Якщо в бухобліку амортизацію МНМА нараховували виробничим методом, забороненим для таких активів у податковому обліку. У цей варіант навіть не вникаємо.
3. Якщо МНМА невиробничий. Тоді амортизація в податковому обліку була нульовою, тобто нижче, ніж у бухгалтерському обліку. А з урахуванням нової позиції вони мають бути рівними!