Відкриймо згадану ст. 162 Закону про відпустки. У ній зазначено, що учасники бойових дій, інваліди війни, статус яких визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII, мають право на додаткову оплачувану відпустку. Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік. Тепер можна рухатися далі
Додаткова відпустка зі ст. 162 не належить до щорічних. Тому, надаючи її, роботодавець зобов’язаний зважати на низку особливостей. Так, додаткову відпустку учасникам бойових дій:
— надають за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році;
— надають понад щорічні основну та додаткову відпустки;
— має бути використана працівником протягом календарного року. Додаткова відпустка, початок якої припадає на один рік (наприклад, 2016-й), а закінчення — на наступний (2017-й) вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2016-й);
— не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у ст. 11 Закону про відпустки, у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки;
— не продовжують на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки;
— не підлягає грошовій компенсації у разі, якщо її не було використано до дня звільнення;
— може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).
Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Якщо такий працівник у поточному календарному році (наприклад, у 2016-му) до вступу на це підприємство працював у іншого роботодавця і скористався правом на таку відпустку, то нинішній роботодавець додаткову відпустку за поточний (2016-й) календарний рік не надає. Якщо ж працівник, який має право на додаткову відпустку як учасник бойових дій, у поточному (2016-му) календарному році ніде не працював або працював у іншого роботодавця, але права на цю відпустку тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві, то нинішній роботодавець зобов’язаний надати цьому працівнику таку додаткову відпустку за поточний (2016-й) календарний рік.