08.11.2017

«Більше двох»: ДФСУ про ціну в податковій накладній

Ціна в податковій накладній містить більше двох знаків після коми. Чи бути в цьому випадку податковому кредиту? Податківці нарешті визначилися.
податкова накладна, округлення, графа 7

З проблемою «копійок», на які через округлення «не йдуть» суми в податковій накладній, стикаються багато платників ПДВ. Виходити на потрібну суму в цьому випадку податківці завжди радили за рахунок «кількісної» графи 6. Радять чинити так вони і зараз. Але цей спосіб не завжди прийнятний. Тому багато хто вирішує проблему округлень якраз через «цінову» графу 7, указуючи в ній більше двох знаків після коми. Щоправда, цей варіант викликав побоювання.

Адже податківці завжди наполягали на тому, що графа 7 податкової накладної повинна містити не більше двох знаків після коми (за винятком передбачених законодавством випадків). А зазначення в ній більше двох знаків після коми є порушенням порядку заповнення податкової накладної .

Мовляв, у Порядку № 1307* указано, що вартісні показники податкової накладної повинні заповнюватися в гривнях з копійками (пп. 4 і 16).

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Утім, наполягаючи на вищесказаному, податківці уникали прямої відповіді: так чи надає право на податковий кредит податкова накладна, в якій ціна постачання одиниці товару/послуги містить після коми більше ніж два знаки.

І ось сталося. У листі ІПК від 30.10.2017 р. № 2442/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці нарешті визнали, що:

«зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ».

Як підставу, що дозволяє показати податковий кредит за такою податковою накладнгою, податківці посилаються на норму «про залізне право» на податковий кредит з п. 201.10 ПКУ (ср. ). Згідно з цією нормою податкова накладна / розрахунок коригування, складені і зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН, є для покупця товарів/послуг достатньою підставою для відображення податкового кредиту і не потребує будь-якого іншого підтвердження**.

** Про нюанси роботи цієї норми ви можете прочитати в статті «Від яких помилок рятує норма про «залізне право» на податковий кредит?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 44).

А як бути з податковими накладними, складеними і зареєстрованими до 01.07.2017 р.? Вважаємо, що для таких податкових накладних повинна спрацьовувати чинна на той час «ліберальна» норма з п. 201.10 ПКУ: «податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (окрім коду УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар/послугу, що поставляється), період, сторони і суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум у податковий кредит».