16.05.2018
Ситуація складається зовсім не райдужно
У своїх численних консультаціях (див. листи ДФСУ від 29.03.18 р. № 1286/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 03.11.17 р. № 2502/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 11.07.17 р. № 1121/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) податківці наполягають на тому, що після скасування норм природного убутку все втрачене при транспортуванні і зберіганні майно є використаним у негосподарській діяльності. А тому платник ПДВ зобов’язаний нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ на весь обсяг втрат.
А чи може сам платник затвердити для себе своїм внутрішнім документом норми природного убутку, взявши за орієнтир усе ті ж скасовані норми? Адже його провини в тому, що зараз немає нормативів, які встановлюють норми природного убутку, немає.
На жаль, але у своїх консультаціях (зокрема, у листі ДФСУ від 29.03.18 р. № 1286/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ІПК) контролери наполягають на тому, що для визначення норм природного убутку суб’єкти господарювання повинні керуватися чинним законодавством України. Тобто такі норми мають бути затверджені нормативно-правовим актом.
Можливість самостійного визначати норми природного убутку продукції при розрахунку сум ПДВ, як зазначають фіскали, чинним законодавством не передбачена
Відповідно, якщо норми природного убутку для конкретного виду ТМЦ не встановлені, то будь-яка їх нестача розглядатиметься фіскалами як наднормативна. Фіскали вимагатимуть нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань на базу в розмірі вартості придбання ТМЦ в обсязі, якого не вистачає.
«Компенсуючі» податкові зобов’язання не нараховуються, якщо ТМЦ отримувалися без ПДВ.
Не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому виявлено факт убутку ТМЦ, на такі зобов’язання потрібно буде скласти «самозведену» податкову накладну (з типом причини «13»).