02.10.2020
Наступного року більшість ФОП-єдиноподатників утратять РРО-імунітет
Поки ж наведемо «лад у голові» в частині чинних / уже прийнятих нормативно-правових актів. Щоб не виникало запитань, наприклад: «а чи повинен єдиноподатник групи 2 — власник кафе з доходом до 1 млн грн вести КОРО з РК?»
До вашої уваги — корисна схема-алгоритм, яка допоможе швидко й однозначно з’ясувати: потрібен вам РРО/П-РРО або КОРО з РК чи ні. У ній враховано максимум нюансів та підводних каменів
А коротко алгоритм дій такий:
Крок 1. Насамперед визначаємо, чи проводить ФОП розрахункові операції в розумінні Закону про РРО. Бо якщо він їх не поводить (наприклад, ФОП отримує дохід виключно за «класичним» безготівковим розрахунком), то й говорити ні про що. Закон про РРО на нього не поширюється — й РРО йому не потрібен узагалі (а КОРО з РК — і поготів)
Крок 2. Далі, якщо розрахункові операції є, отже, потрібно використовувати РРО або П-РРО. Але, на щастя, є звільнення. Усі вони описані в ст. 9 Закону про РРО.
Їх там чимало. Якщо якесь звільнення вам підходить — ура! Це означає, що ви маєте право працювати без РРО. Принциповий момент. КОРО з РК у такому разі вам теж не потрібно вести!
Найпопулярніше звільнення — це РРО-імунітет для ФОП-єдиноподатників. І це якраз той випадок, про який запитував наш читач. Оскільки він — єдиноподатник групи 2 з доходом до 1 млн грн і не торгує товарами-згубниками РРО-імунітету (очевидно, в кафе він ними не може торгувати), отже, згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО він звільнений і від РРО, і від П-РРО, і від КОРО з РК
Прикро тільки, що в січні наступного року РРО-імунітет ФОП-ЄП груп 2 — 4 для громадського харчування «розтане»*.
* Детальніше про це ви можете прочитати, зокрема, в статті «РРО-нормативка від КМУ» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 31).
Крок 3. Якщо ФОП шукав-шукав, але так і не знайшов відповідне звільнення від РРО в ст. 9 Закону про РРО (чи втратив його), то він може або змиритися зі своєю долею (проводити розрахункові операції із застосуванням РРО/П-РРО), або спробувати копнути далі й пошукати звільнення в ст. 10 Закону про РРО.
Ця стаття посилає нас до Переліку № 1336**. У ньому перелічено деякі види діяльності. Якщо ФОП займається саме такими видами діяльності, то він може замість обов’язкового застосування РРО/П-РРО обрати дещо полегшений обов’язок — вести КОРО з РК. Зареєструвати в податківців КОРО та розрахункову книжку й видавати кожному (!) клієнтові розрахункову квитанцію з такої книжки. Теж загалом не цукор. Але хтось може обрати й такий варіант «утечі» від РРО/П-РРО. А тепер — для найдопитливіших трохи детальніше прокоментуємо кожен крок.
** Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
Вимога застосовувати РРО/П-РРО прописана в ст. 3 Закону про РРО. Причому там чітко сказано, хто зобов’язаний її дотримуватися: «Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції…».
Отже, якщо розрахункової операції в розумінні Закону про РРО у вас немає (жодної), отже, й РРО/П-РРО не потрібен. Це відсікає запитання на кшталт «чи зобов’язані ми ставити РРО після втрати РРО-імунітету, якщо розраховуватися з нами будуть виключно безготівково?» Ні, не зобов’язані.
Ідемо далі. Як же зрозуміти, проводите ви розрахункові операції чи ні?
1. Як ви приймаєте оплату від покупця? Якщо ви приймаєте готівку або картку, це — розрахункова операція. Якщо ж вам платять з рахунку на рахунок (через установу банку) або на ваш рахунок через касу банку, це — не розрахункова операція.
Якщо ви відправляєте товар «післяплатою» й отримуєте готівку на руки від пошти/кур’єра, то це — розрахункова операція. Якщо ж пошта/кур’єр перераховує вам оплату на поточний рахунок — це чиста безготівка, тому — не розрахункова операція.
І тут відразу виникають проблеми розрахунків в Інтернет-торгівлі. Ми вже багато писали про це***. І дійшли невтішного висновку: через сліпу впертість податківців абсолютно всі інтернет-розрахунки (і «LiqPay», і «Приват24») вважаються розрахунковими операціями
*** Вам може бути цікавою стаття «Виручка заходить через «Приват24»: чи потрібен РРО?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 29).
Але дякуємо банкам з їх кодуваннями у виписках — дуже часто фіскали й самі не в змозі відрізнити карткові розрахунки від чистої безготівки
**** У чому хитрість банківських кодувань та як перехитрити фіскалів, ми розповідали в статті «Як дізнатися, що вам заплатили з картки?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 38).
Ще один спосіб розрахунків — через ПТКС (банківський або небанківський). Податківці згодні, що розрахунки через банківські ПТКС — не розрахункові операції. А ось щодо небанківських ПТКС вони сумніваються. Вимагають, щоб такий ПТКС був фіскалізований (був з РРО). Перевірити це ФОП, звичайно, не зможе
Важливо! Якщо у вас є хоч один вид розрахунків, що підпадають під визначення розрахункової операції, вам потрібно застосовувати РРО
2. Другий важливий момент у розрахунковій операції — це місце проведення розрахунків. Якщо таке місце визначити неможливо, то розрахункової операції немає. А отже, РРО/П-РРО не потрібен
Що ж це за місце? У ст. 2 Закону про РРО сказано, що це місце розрахунків з покупцем або місце передачі попередньо оплачених товарів.
При звичайній торгівлі місце розрахунків — магазин. А ось при онлайн-торгівлі розрахунки проводять в Інтернеті, тому місце розрахунків — це місце передачі товару.
А як бути, якщо товар — нематеріальний (електронні книги, фільми, ігри, аудіо тощо) або ФОП надає послуги без особистої взаємодії з клієнтом (наприклад, консультує його)? Тобто і гроші фізично не передаються, і товар/послуга фізично не передаються. У цьому випадку РРО/П-РРО не потрібен
Без РРО можна працювати за умови, що у ФОП немає інших видів діяльності, при яких місце проведення розрахунків є.
Окрім РРО-імунітету для спрощенців, є ще декілька корисних звільнень:
— продаж квитків на автомобільному транспорті з видачею талонів;
— продаж держлотерей;
— продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і розважальних закладів;
— продаж у кіосках газет, журналів тощо;
— продаж води, молока, квасу, олії, живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок або бідонів.
Якщо вам підходить — можна працювати без РРО навіть після 01.04.2021 р.
Для ФОП-загальносистемників тут усе просто: якщо ви займаєтеся видами діяльності, які зазначені в Переліку № 1336, і обсяг доходу вписується в наведені там ліміти (щодо деяких видів діяльності лімітів немає, щодо інших — 250 — 500 тис. грн), отже, можна вести КОРО з РК замість РРО
Для єдиноподатників усе дещо складніше. Наразі у п. 1 Порядку № 1336 сказано, що ФОП-ЄП, які торгують уроздріб продовольчими товарами (крім підакцизних), мають право замість РРО застосовувати КОРО з РК. Та де там
Продовольчі товари — це «харчові продукти в натуральному або переробленому вигляді, призначені для використання людиною в якості їжі, бутильована питна вода, алкогольна продукція (у тому числі пиво), безалкогольні напої, жувальна гумка, а також біологічно активні добавки» (категорія 109.03 ЗІР).
Ні пунктом 1, ні будь-яким іншим пунктом Порядку № 1336 єдиноподатники зараз скористатися не можуть
А до 1 млн грн їх захищає РРО-імунітет. Тобто норми Порядку № 1336 для ФОП-ЄП поки залишаються даремними. Але вже скоро вони можуть запрацювати.
Але знову ж таки. Є нюанс — дія Порядку № 1336 не стосується тих, хто займається роздрібною торгівлею підакцизними товарами.