18.02.2022

КОРО з РК у селищах: розбираємося в нюансах

З минулого номера ви вже знаєте, що Кабмін «за підказкою» Мінрегіону зрівняв у правах села та селища, підправивши відповідним чином Перелік № 1336¹. У яких же випадках дозволено застосування КОРО з РК замість РРО/ПРРО в селищах? Розставимо всі крапки над «і»!

¹ Перелік окремих форм та умов проведення діяльності…, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336. Про останні (до цього) зміни до нього (й не тільки про них!) ми говорили у статті «Торгівля продуктами, село: РРО (КОРО з РК) — зміни для єдиноподатників» у журналі «Бухгалтер 911», 2022, № 1-2.

Кому й навіщо?

Спершу нагадаємо, що Перелік № 1336 — це така собі «лазівка», що дозволяє деяким суб’єктам працювати із зареєстрованими в податківців КОРО (Книги обліку розрахункових операцій) і РК (розрахункові книжки з квитанціями) замість того, щоб застосовувати РРО/ПРРО. Альтернатива ця теж не мед, адже вимагає видачі кожному покупцеві заповненої від руки розрахункової квитанції з РК, заповнення КОРО, подання звітності². Але, з іншого боку, цей варіант має і свої переваги, адже не завжди зручно «возитися» з РРО/ПРРО. Особливо якщо йдеться про виїзну торгівлю в тих же селах і селищах або надання на їх території деяких видів послуг. Зрештою вибір усе одно за вами! Не подобається застосування КОРО з РК — застосовуйте РРО/ПРРО.