1.1. Хто та кому подає фінансову звітність
Хто зобов’язаний подавати фінансову звітність? Якими нормативними документами регламентовано її складання? Спочатку відповімо на ці запитання.
Фінансову звітність подають ті суб’єкти, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, а саме (п. 1 Порядку № 419):
— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності):
— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності*.
* У цьому спецвипуску порядок складання та подання фінансової звітності представництвами іноземних суб’єктів господарювання та бюджетними установами не розглядаємо.
За приписами п. 2 Порядку № 419 (ср. ) фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність складають відповідно до:
— національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — П(С)БО)
або
— міжнародних стандартів фінансової звітності (далі — МСФЗ).
При цьому згідно з МСФЗ фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність за 2014 рік подають (п. 2 Порядку № 419):
— публічні акціонерні товариства;
— банки;
— страховики;
— підприємства, що здійснюють господарську діяльність із надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення — розд. 64 КВЕД ДК 009:2010 (за винятком діяльності з управління активами — група 64.3 КВЕД ДК 009:2010);
— підприємства, що здійснюють діяльність з недержавного пенсійного забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
— підприємства, що здійснюють допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розд. 66 КВЕД ДК 009:2010).
Крім того, відповідно до МСФЗ фінансову звітність надають підприємства, які застосовують міжнародні стандарти за самостійним рішенням (ч. 3 ст. 121 Закону № 996).
Причому, як зазначає Мінфін у листі від 06.03.2012 р. № 31-08410-07-29/5792, від підприємств, що складають фінансову звітність за МСФЗ* (в обов’язковому порядку або за самостійним рішенням), не вимагається подавати фінансову звітність відповідно до національних П(С)БО.
* Питання складання звітності за МСФЗ у цьому спецвипуску не розглядаємо. Увесь викладений далі матеріал стосується тільки тих підприємств, які при складанні звітності керуються національними П(С)БО.
Усі інші юридичні особи складають фінансову звітність відповідно до національних П(С)БО
Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, складають і подають консолідовану фінансову звітність (ч. 1 ст. 12 Закону № 996).
Об’єднання підприємств, окрім власної звітності, подають зведену фінансову звітність. Її складають щодо всіх підприємств, що входять до складу об’єднань, якщо це передбачено установчими документами таких об’єднань відповідно до законодавства (ч. 3 ст. 12 Закону № 996).
Коло користувачів фінансової звітності визначено ст. 14 Закону № 996, а також п. 2 Порядку № 419. Так, згідно з вимогами цих документів підприємства зобов’язані надавати річну фінансову звітність:
— органам, до сфери управління яких вони належать;
— трудовим колективам на їх вимогу;
— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
— органам виконавчої влади;
— іншим користувачам відповідно до законодавства.
До користувачів, яким слід надавати фінансову звітність, відносять, зокрема, органи державної статистики та органи ДФСУ.
Обов’язкове подання фінансової звітності до органів держстатистики передбачене ст. 18 Закону № 2614 і п. 2 Порядку № 419. Причому разом із фінансовою звітністю може бути подано довідку про згоду на надання органам державної влади даних із фінансової звітності підприємства. За відсутності такої згоди зазначену довідку до органів держстатистики не подають (абзац десятий п. 2 Порядку № 419).
Підприємства — платники податку на прибуток подають фінансову звітність до органів ДФСУ разом із декларацією з податку на прибуток
При цьому подають її в порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Таку вимогу висувають п. 46.2 ПКУ і п. 2 Порядку № 419. Так, платники податку на прибуток (крім малих підприємств**) подають разом із відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність.
** Нагадаємо: суб’єктами малого підприємництва є суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (ч. 3 ст. 55 ГКУ).
Платники податку на прибуток — суб’єкти малого підприємництва разом з річною податковою декларацією подають річну фінансову звітність.
А от підприємства, що не є платниками податку на прибуток (платники єдиного та фіксованого сільськогосподарського податку), від подання фінансової звітності до органів ДФСУ звільнені.
Окрім іншого, усі підприємства (крім бюджетних установ) зобов’язані за підсумками року подавати (надсилати рекомендованим листом) фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи
(ч. 3 ст. 14 Закону № 996).
1.2. Звітний період і строки подання річної фінансової звітності
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік* (ч. 1 ст. 13 Закону № 996).
* Разом з тим усі підприємства (за винятком платників податку на прибуток за ставкою 0 % та суб’єктів мікропідприємництва) зобов’язані щокварталу подавати проміжну фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Її складають наростаючим підсумком з початку звітного року.
Інший звітний період передбачено ч. 2 ст. 13 Закону № 996 для новостворених підприємств. У них перший звітний період може бути менше 12 місяців, але не може перевищувати 15 місяців. Отже, підприємства, що були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2014 року, річну фінансову звітність за цей період можуть не складати. Перший звітний період для них буде з дати реєстрації по 31 грудня 2015 року.
Строки подання фінансової звітності встановлені Порядком № 419. Так, згідно з п. 5 цього Порядку річну фінансову звітність (окрім зведеної та консолідованої) подають не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.
Якщо граничний строк подання фінансової звітності припадає на неробочий день, такий строк переноситься на перший після вихідного робочий день (п. 10 Порядку № 419)
Консолідовану фінансову звітність подають власникам (засновникам) у визначені ними строки, але не пізніше 15 квітня наступного за звітним року (п. 11 Порядку № 419). Також не пізніше 15 квітня наступного за звітним року подають зведену фінансову звітність (п. 8 цього Порядку).
Державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи річну фінансову звітність (у складі Балансу та Звіту про фінансові результати) подають не пізніше 1 червня року, наступного за звітним (ч. 3 ст. 14 Закону № 996).
Датою подання фінансової звітності вважають день її фактичної передачі за призначенням. Якщо фінансова звітність надсилається поштою, то датою її подання вважають дату отримання адресатом, зазначену на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата (п. 4 Порядку № 419).
Пам’ятайте: окремі суб’єкти господарювання зобов’язані не пізніше 30 квітня наступного за звітним року оприлюднити (тобто розмістити на власній веб-сторінці та опублікувати в періодичних або неперіодичних виданнях) річну фінансову і консолідовану звітність разом з аудиторським висновком. Обов’язковому оприлюдненню підлягає звітність публічних акціонерних товариств, підприємств – емітентів іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійних учасників фондового ринку, банків, страховиків, інших фінансових установ (ч. 4 ст. 14 Закону № 996).
А от підприємства — суб’єкти електроенергетики, які не зобов’язані публікувати свою фінансову звітність, забезпечують доступність відповідної фінансової звітності для ознайомлення громадськості за місцезнаходженням виконавчого органу такого підприємства (ч. 4 ст. 14 Закону № 996).
