Так, може. І ось чому.
Операції надання та отримання поворотної фінансової допомоги супроводжуються укладенням договору позики. За договором позики згідно зі ст. 1046 ЦК одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов’язався повернути позикодавцю таку саму суму грошових коштів (суму позики). Коло сторін — учасників договору позики ЦКУ ніяк не обмежує, тому його позику видавати (отримувати) як юридичні, так і фізичні особи. Однак при здійсненні таких операцій необхідно враховувати положення ст. 208 ЦКУ, що рекомендують укладати договір між фізичною та юридичною особою в письмовій формі. У цьому договорі також слід прописати умову про безоплатне використання грошових коштів (наприклад, зробити застереження про те, що «за позикою проценти не нараховуються»). Це дозволить виключити будь-які запитання щодо визнання такого договору відплатним (процентним).
Що ж стосується обмеження, установленого постановою № 210 і п. 2.3 Положення № 637 у розмірі 150 тис. грн. для розрахунків готівкою звичайної фізичної особи з підприємством, то в цьому випадку воно не повинне застосовуватися, оскільки не пов’язане з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). Але НБУ, на жаль, не поділяє таку думку. У листі від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 6, с. 52 він зарахував розрахунки, пов’язані з наданням або поверненням позики, до розрахунків, на які поширюється 150-тисячне обмеження. Трохи пізніше цю ідею підтримали й фіскали в листі ДФСУ від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 9. І хоча з висновками згаданих листів важко погодитися, ігнорувати їх не можна. Тому для уникнення штрафонебезпечних наслідків позику в сумі 200 тис. грн. краще внести до каси банку для зарахування на поточний рахунок одержувача — юридичної особи. Ще один безпечний варіант: приймайте/повертайте позику частинами, щоб сума розрахунків протягом одного дня з одним позикодавцем — фізичною особою не перевищила 150 тис. грн.
На закінчення нагадаємо: якщо готівкові розрахунки здійснюються між підприємствами та/або підприємцями (тобто між суб’єктами підприємницької діяльності), то для них діє не 150-тисячне, а 10-тисячне обмеження.