Ви, звичайно, вже звиклися з тим, що у зв’язку з вимогами НБУ про обов’язковий продаж певної частки* іноземної валюти, яка надходить за експортним контрактом, уповноважені банки попередньо зараховують її на окремий розподільчий рахунок (балансовий рахунок банку 2603).
* На сьогодні частку обов’язкового продажу валютної виручки визначено постановою Правління НБУ від 22.09.2014 р. № 591 у розмірі 75 % (читайте про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 17).
Продаж цієї частки валютної виручки банки здійснюють самостійно — без доручення клієнта, не пізніше наступного робочого дня після зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок. Решта інвалюти, що надійшла, з розподільчого рахунку зараховується на поточний валютний рахунок підприємства та використовується ним згідно з правилами валютного регулювання.
Водночас продовжує діяти добре відоме правило «90 днів», установлене ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР разом із п. 1 постанови Правління НБУ від 20.08.2014 р. № 515. Його мета — забезпечити своєчасність надходження валюти за експортними операціями резидентів, що здійснюються на умовах відстрочення платежу. Як ви знаєте, оплати за такими операціями повинні здійснюватися у строк не більше 90 календарних днів. Але як його застосовувати в сучасних умовах?
Відповідь знаходимо в п. 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136: банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок резидента.