(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 79
  • № 78
  • № 77
  • № 76
  • № 75
  • № 74
  • № 73
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2014/№ 80

Оповідь про те, як НБУ гривню рятував… (за мотивами постанови Правління НБУ від 22.09.2014 р. № 591)

У цій статті ви ознайомитеся з коментарем до зазначеного в підзаголовку документа, який встиг наробити чимало галасу. Дуже сподіваємося, що цей нормативний акт досягне своєї мети (або хоча б наблизить її). Але досі він, за великим рахунком, приніс бізнесу один клопіт.

Поява постанови Правління НБУ від 22.09.2014 р. № 591 (далі — постанова № 591) запам’ятається надовго. Якщо ви читаєте цю статтю, то, найімовірніше, вже знаєте, чому.

Цей документ «запрацював» з 23 вересня (22 вересня постанову № 591 опублікували на сайті НБУ). Діятимуть її норми тимчасово: одна частина до 2 грудня включно, а друга — до 21 листопада. Що він змінив?

Табу на інвалютні операції (до 2 грудня)

НБУ встановив низку інвалютних заборон (п.п. 2 п. 2 постанови № 591). При цьому чиновників анітрохи не збентежило те, що повноважень на це їм ніхто не надавав. Але факт залишається фактом. Особливий ажіотаж викликали дві заборони.

Заборонено інвалютні розрахунки за імпортними операціями без ввезення товару на територію України. Нагадаємо, що імпортна операція без ввезення товару на територію України — це операція з придбання товарів за межами території України для використання/продажу за межами території України. Наприклад, купили товар у Польщі, там же його й продали. До речі, для таких операцій окремим актом установлено 180-денний строк ЗЕД-розрахунків та порядок їх завершення (див. постанову Кабміну від 05.12.2007 р. № 1392).

В ідеалі, заборона повинна була стосуватися тільки їх. Та ба… за фактом банки припинили проводити операції, у тому числі і з оплати послуг нерезидентам. Мовляв, у цьому випадку теж немає ввезення товару, а тому «спрацьовує» згадана заборона. Ситуацію погіршило те, що перестали пропускати не тільки аванси, а й оплату за вже надані послуги.

Ну що тут сказати… якщо спочатку поведінку банків можна було списати на зайву обережність, то після появи листа НБУ від 23.09.2014 р. № 29-209/53878 сумніви відпали.

Чиновники дійсно націлювалися на послуги, причому будь-які: зокрема, орендні, рекламні тощо

На їх думку, ця заборона не стосується лише:

1) оплати туристичних, транспортних та комунікаційних послуг резидентами за наявності відповідних ліцензій (дозволів);

2) оплати транспортних послуг резидентами-експедиторами.

Чому вони вибрали саме ці послуги — загадка. Але зрозуміло одне: в НБУ остаточно забули, що норми встановлюються нормативно-правовими актами, а не листами*. Водночас у вас може виникнути питання щодо складу таких послуг.

* На жаль, це правило відомство порушує вже не вперше. Достатньо пригадати його думку з приводу обмеження готівкових роз- рахунків.

Почнемо з транспортних послуг: у межах автомобільних вантажоперевезень до їх складу мають потрапити власне перевезення вантажу, а також комплекс допоміжних операцій, пов’язаних із доставкою вантажу. Разом із тим винагорода експедитора, судячи з листа, до їх складу включатися не повинна**. До туристичних послуг потрібно відносити послуги розміщення, перевезення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням/розміщенням (ст. 1 Закону України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР). Узагалі-то, до їх складу повинні включатися й послуги туроператорів/турагентів. Щодо комунікаційних послуг, то, судячи з усього, йдеться про послуги зв’язку.

** Ураховуючи подібну невизначеність, вартість послуг, супутніх перевезенню (у тому числі послуги нерезидента-експедитора), краще включати до вартості перевезення.

Сумніви можуть виникнути й у частині ліцензії/дозволу. Річ у тім, що не всі види діяльності, названі в листі, потребують їх наявності. При цьому, вважаємо, що якщо для конкретної туристичної, транспортної або комунікаційної послуги ліцензія чи дозвіл не вимагається, зазначене обмеження її все одно не стосується.

Але, на жаль, це тільки припущення, і, цілком імовірно, банки керуватимуться іншими міркуваннями. Тим більше, що деякі з них уже розходяться у практиці застосування постанови № 591. Наприклад, окремі банки не пропускають аванси за імпортними товарними контрактами. Тут без коментарів…

І ще одне. Було б справедливо, якби ці обмеження застосовувалися тільки до тих відносин, які виникли з 23 вересня. Але, на жаль, практика йде іншим шляхом ☹.

Зазначена заборона вже встигла наробити бізнесу чимало лиха, особливо тим, хто уклав контракт до 23 вересня. Чи можна допомогти в цій ситуації? Тим, хто тільки готується укласти контракт, можемо порадити закладати вартість послуг, що підпадають під заборону, до вартості товару або ж послуг, на які ця заборона не поширюється. Крім того, якщо нерезидент погодиться, можете домовитися з ним про оплату контракту у гривні. Нагадаємо: законодавство це допускає (ст. 7 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93).

Якщо вам уже потрібно платити за контрактом, то залишається, зокрема, або домовлятися про перенесення строків оплати, або ж посилатися на форс-мажорні обставини

Адже нагадаємо: на практиці до таких обставин зараховують, у тому числі, і акти держорганів. Тим більше, що поява постанови № 591 відповідає умовам надзвичайності і непереборності.

Заборонено платежі за імпортними договорами, ввезення за якими відбулося понад 180 днів тому. Ця заборона стосується тільки товарів і на роботи/послуги не поширюється. Причому майте на увазі, що вона «спрацьовує» тільки у випадку, коли:

1) товар ввезено й оформлено, але не оплачено, а тому ЗЕД-пеня вам тут не загрожує;

2) ввезення товару оформлене митною декларацією. У зв’язку з цим заборона не повинна діяти, якщо ввезення товару оформлене письмовою заявою (використовується при ввезенні товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро);

3) митне оформлення відбулося понад 180 днів тому. Ураховуючи це, 23 вересня вже не можна було оплатити товар, оформлений 26 березня і раніше.

При цьому так само, як і в попередньому випадку, цю заборону було б справедливо застосовувати тільки до тих відносин, які виникли 23 вересня і піз­ніше. Але вочевидь, що уваги на це ніхто не звертатиме ☹.

Як бачите, якщо імпортний контракт передбачав відстрочення платежу більше 180 днів, погасити зобов’язання перед нерезидентом в умовах дії постанови № 591 буде проблематично. Як бути? Варіантів небагато і, загалом, ви з ними вже могли ознайомитися. Зокрема, можете спробувати домовитися з нерезидентом або ж посилатися на виникнення форс-мажорної обставини.

Інші інвалютні заборони. У постанові № 591 міститься й низка інших заборон:

1) на здійснення інвалютних операцій на підставі індивідуальної ліцензії НБУ (крім операцій, що здійснюються на підставі індивідуальних ліцензій на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, виданих НБУ юрособам);

2) на повернення за кордон інвалютних дивідендів іноземному інвестору (крім дивідендів за цінними паперами, які перебувають в обігу на фондових біржах). Як бачите, заборону встановлено не на виплату дивідендів, а, судячи з усього, на перерахування таких сум на закордонні рахунки. Причому вона не залежить від того, ким є такий інвестор, — юрособою чи фізособою. Але майте на увазі: ця заборона не стосується дивідендів за акціями публічних АТ;

3) на повернення за кордон інвалютних коштів, отриманих іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав юросіб, не оформлених акціями. Насамперед, це стосується часток у статутному капіталі ТОВ;

4) на повернення за кордон інвалютних коштів, отриманих іноземними інвесторами від продажу поза фондовою біржею цінних паперів українських емітентів (крім державних облігацій України). Як бачите, на кошти, отримані при продажу акцій публічного АТ на фондовій біржі, ця заборона не поширюється. За ідеєю, вона не повинна стосуватися й коштів від продажу неемісійних цінних паперів (хоча цьому може зашкодити невдале формулювання в постанові № 591). При цьому також було б непогано дізнатися, кого НБУ відносить до українських емітентів: наприклад, чи потрапляють до їх числа підприємства з іноземними інвестиціями?

Обов’язковий продаж валюти та інші зміни

Дивно, але постановою № 591 передбачено й послаблення. Усього одне, зате важливе.

НБУ зменшив частку обов’язкового продажу інвалютних надходжень до 75 % (замість норми у 100 %, що діяла до цього моменту)

При цьому 25 %, що залишилися, резиденти/нерезиденти можуть використовувати на власний розсуд.

НБУ зменшив граничний обсяг готівкової інвалюти, яку банк може продати одній особі протягом одного операційного (робочого) дня. З 23 вересня така сума становить еквівалент 3000 грн. (замість 15000 грн. раніше). Але водночас він передбачив із цього правила один виняток. Це обмеження «не спрацьовує» для резидента-фізособи, якщо дотримуються одночасно дві умови:

1) така фізособа купує готівкову інвалюту й використовує її виключно для виконання власних зобов’язань в інвалюті за кредитним договором, укладеним з уповноваженим банком-кредитором;

2) банк продає готівкову інвалюту в сумі, що не перевищує обсяг зобов’язань в інвалюті фізособи-позичальника за кредитним договором. При цьому банк зобов’язаний забезпечити контроль за дотриманням такою фізособою вимоги про цільове використання придбаної інвалюти.

На завершення ще раз висловимо сподівання на те, що постанова № 591 усе-таки допоможе нашій економіці та гривні, а також, що важливо, не відіб’є при цьому бажання іноземних інвесторів та контрагентів працювати з нами. Адже навряд чи в цьому випадку можна говорити, що мета виправдовує засоби…

гривня, НБУ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті