SOS! Помилка в ІПН — механізм виправлення не працює

Здавалося б, нічого страшного — механізм виправлення розжований у листі ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17. І проте подібними запитаннями зараз завалена редакція і переобтяжена «гаряча лінія» видавництва. Спробуємо розібратися і знайти вихід. Спершу декілька слів про той механізм виправлення, який запропоновано у вищезазначеному листі податківців.

Отже, якщо ви при складанні/реєстрації податкової накладної (далі — ПН) помилилися в індивідуальному податковому номері покупця (далі — ІПН), то, за задумкою фіскалів, треба діяти таким чином. Виписати два розрахунки коригування (далі — РК) до неправильної ПН:

— перший РК — на «помилкового» контрагента, замінусувавши в ньому всі показники;

— другий РК — на «правильного» контрагента, куди будуть занесені всі показники зі знаком «плюс».

Детальніше про цей механізм читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 5.

Що ж відбувається на практиці? Перший РК благополучно проходить реєстрацію в ЄРПН. Причому реєструвати такий перший РК (до ПН, датованої з 01.02.2015 р.) має «помилковий» покупець, оскільки за ним зменшується сума компенсації (п. 22 Порядку № 957*, п. 16 Порядку № 569**). А ось другий РК ну ніяк не хоче приймати ЄРПН. І пов’язано це винятково з недосконалістю програмного забезпечення (далі — ПЗ), яке повинні налагодити фіскали.

Сподіваємося, це станеться якнайскоріше, і податківці оперативно нам повідомлять про готовність ПЗ до реєстрації другого РК, що виправляє помилку в ІПН покупця. Як, наприклад, це було зроблено щодо нереєстрації ПН після спливу 15-денного строку (див. лист ДФСУ від 16.02.2015 р. № 351/2/99-99-11-02-10).

Проте жити треба зараз.

І постає резонне запитання: що ж робити? Поки що єдиний вихід із ситуації: 1) виписати перший РК, 2) забути про другий РК, 3) виписати і зареєструвати на «правильного» покупця правильну ПН, причому обов’язково датою відповідної першої події (відвантаження/оплата), а не датою виявлення помилки. Саме так радять зробити податківці на місцях.

При цьому врахуйте, що зволікати з виправленням такої помилки не можна. Адже якщо ви пропустите 30-денний строк*** від дня першої події, то формально можете нарватися на штрафи за несвоєчасну реєстрацію за ст. 120¹ ПКУ: 20 — 50 % від суми ПДВ залежно від часу прострочення.

Що стосується порядкового номера податкової накладної, то в такій «правильній» ПН він може не збігатися з номером «помилкової» ПН. І це нестрашно, адже зараз немає регістра, за яким можуть відстежуватися порядкові номери податкових накладних (детальніше про це див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 5).