З 01.01.2015 р. об’єктом обкладення ВЗ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Отже, з цієї дати до об’єкта обкладення ВЗ для резидентів потрапили доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п. 164.2 ПКУ), а також іноземні доходи та доходи фізичних осіб від підприємницької (маються на увазі підприємці на загальній системі) і незалежної професійної діяльності (зокрема, адвокатів і нотаріусів). Крім того, «під удар» ВЗ потрапили оподатковувані доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України.
Як бачите, нинішній перелік об’єктів обкладення ВЗ не співставний з минулорічним (нагадаємо: він уключав тільки зарплатний дохід, винагороди за певними цивільно-правовими договорами та деякі виграші).
Доходи, які не потрапляють під обкладення ВЗ, наведені, у тому числі, але не виключно, у ст. 165 ПКУ. Таким чином, об’єкти оподаткування для ПДФО та ВЗ тепер збігаються.
У більшості випадків збігатиметься й база оподаткування для цілей утримання ПДФО та ВЗ. Виняток — доходи у вигляді заробітної плати та винагороди за цивільно-правовими договорами про виконання робіт (надання послуг). У цьому випадку база оподаткування буде різною. Річ у тім, що ПДФО в таких випадках утримують із суми нарахованого доходу, зменшеного на утриманий ЄСВ та ПСП (за наявності права на неї). А ось ВЗ ми завжди утримуємо із нарахованої суми таких доходів, тобто зменшувати базу оподаткування на ЄСВ у частині утримань та ПСП не можна.
Огляд «військовозбірних» змін читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 28.