Роботодавець зобов’язаний установити інваліду неповний робочий час, якщо останній звернувся з таким проханням (ст. 172 КЗпП). Водночас, через нові вимоги Закону № 2464 роботодавець, який виконав свій обов’язок, може постраждати.
База нарахування ЄСВ працівника-інваліда за звітний місяць виявилася менше МЗП? У цьому випадку важливо знати, хто є його роботодавцем.
1. Роботодавець — підприємство, установа, організація (тобто юрособа). У такій ситуації вимога про ЄСВ з МЗП щодо працівника, якому встановлено інвалідність, виконувати не потрібно. Річ у тім, що такі роботодавці нараховують ЄСВ за ставкою 8,41 % на зарплату, лікарняні, декретні працівників-інвалідів. Цю ставку встановлено ч. 13 ст. 8 Закону № 2464, куди вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не внесли. Тобто ЄСВ справляйте з фактично нарахованого інваліду доходу, що потрапив до бази нарахування ЄСВ.
2. Роботодавець — самозайнята особа (фізособа). Вам, на жаль, доведеться сплатити ЄСВ з МЗП. Фізособи-підприємці та незалежні професіонали не мають права застосовувати пільгову ставку до зарплати, лікарняних і декретних інвалідів. Причина — їх не зазначили в ч. 13 ст. 8 Закону № 2464. Такі роботодавці нараховують ЄСВ за ставками, установленими ч. 5 і 6 ст. 8 Закону № 2464 (на зарплату — за ставкою згідно з класом профризику виробництва, на лікарняні, декретні — за ставкою 33,2 %). А в зазначених нормах «красується» вимога про сплату ЄСВ з МЗП. Несправедливість очевидна, але маємо те, що маємо. Таким чином, якщо бачите, що база нарахування (крім винагороди за ЦПД) для працівника-інваліда менше МЗП, нараховуйте ЄСВ на МЗП.