Ситуація — не рідкість. Проблема в тому, що «залякані» фіскалами і нормативами бухгалтери часто дотримуються принципу: «краще перепильнувати, ніж недопильнувати». І морочать один одному подібною нісенітницею голову, перенавантажуючи і облік, і електронні ресурси нікчемними коригуваннями.
Адже вже давно усталилась практика, що при вирішенні питань про дійсність ПН найбільше значення має надаватися наявності та коректності в ПН саме обов’язкових реквізитів — перелік яких наведено в п. 201.1 ПКУ. Тільки ці реквізити й повинні перш за все непокоїти пильне бухгалтерське око*. Тому якщо граматичні і т. п. помилки були допущені не в рядках обов’язкових реквізитів ПН, то на них можна особливої уваги не звертати, адже таку ПН визнати недійсною фіскали не зможуть. А реквізит «Одиниця виміру» ПН, в якому була допущена граматична помилка, до обов’язкових не належить, тому можна на таку описку й наплювати. Адже навряд чи хтось (у тому числі перевіряючий) зрозуміє неправильно, яке слово та яка одиниця виміру малися на увазі.
* Утім, суди інколи прощають навіть помилки в обов’язкових реквізитах — детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 90, на с. 30.
Водночас, не виключаються проблеми, якщо в необов’язкових реквізитах ПН «накосячили» серйозно. Наприклад, узагалі не заповнили, або вписали в їх рядки/графи «тарабарщину» чи ієрогліфи (через технічні проблеми).
Не виключаємо, що вас настільки дістав покупець, що ви готові (щоб він відстав) оформити РК для виправлення цієї «грамописки». Тоді, складаючи РК, у таблиці повністю відмінусуйте рядок з «поганим словом» (за таким рядком цифра з «мінусом» — у графі 6 таблиці РК) і заплюсуйте рядок з правильним словом («посЛуга)». Такий РК реєструє продавець.