ПЗ і ПК
Оскільки «податкові» строки давності, установлені у ст. 102 ПКУ, цієї ситуації (цього ПЗ) не стосуються*, то вважаємо зменшення ПЗ цілком коректним. Адже постачання товарів (або послуг) так і не відбулося, а отже, об’єкт обкладення ПДВ відсутній. Причому (що дивно) з таким підходом погоджуються й податківці. Про можливість сторнування ПЗ в аналогічній ситуації вони прямо написали в листі від 23.06.2014 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15, потім — дещо детальніше — у БЗ (див. їх відповідь на подібне запитання в категорії 101.07).
* Підтверджується й консультацією фіскалів у БЗ (див. категорію 101.07).
Податківці в листі чітко не вказали, чи застосовувати до цієї ситуації норми «коригувальної» ст. 192 ПКУ. А ось у консультації в БЗ вони приписують зменшити продавцю ПЗ (а покупцю — ПК) на підставі бухгалтерської довідки — і в періоді списання кредиторської заборгованості. Нехай вас не бентежить, що підставу для сторнування фіскали обрали у вигляді бухгалтерської довідки, а не традиційного РК. Річ у тім, що ця ситуація в норми ст. 192 ПКУ не вписується, тому податківці про РК і не обмовилися. Позитивним моментом є також і те, що податківці факт зменшення ПЗ продавцем не поставили в залежність від зменшення ПК покупцем при списанні «минулої» дебіторської заборгованості з такої передоплати.
А ось при списанні «минулої» дебіторської заборгованості за поставлені товари (послуги) податківці сторнувати продавцю ПЗ не дозволяють (детальніше див. в їх консультації в БЗ, категорія 101.5). І це цілком логічно, адже об'єкт оподаткування нікуди не подівся