Ні, ЄСВ ані в частині нарахувань, ані в частині утримань не буде. Але ставити «на конвеєр» таку практику не варто. Чому? Зараз пояснимо.
З ЄСВ усе складається добре. Виплати потрапляють до бази справляння ЄСВ, якщо вони:
— включаються до фонду оплати праці;
— нараховуються особі, яка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем і є застрахованою особою;
— не зазначені в Переліку № 1170.
У цій ситуації компенсацію за невикористані дні відпустки нараховують особі, яка вже не перебуває у трудових відносинах з підприємством. Крім того, таку виплату нараховано за невідпрацьований час, тому положення п.п. 4 п. 4.3 Інструкції № 455 у цьому випадку не працюють.
Отже, з компенсації за невикористану відпустку, нарахованої працівнику після звільнення, ЄСВ не справляйте.
Виплату компенсації звільненому працівнику у формі № Д4 не відображають.
Але! Якщо компенсацію нараховують працівнику при проведенні остаточного розрахунку при звільненні, то від ЄСВ не ухилитися (подробиці читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 33, с. 113).
Важливо! Майте на увазі, що невиплата компенсації в день звільнення працівника — порушення трудового законодавства. В цьому випадку роботодавцю доведеться виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку ( ст. 117 КЗпП). Детально про відповідальність за цією статтею КЗпП можна прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 13, с. 37.
Крім того, підприємству за зазначене порушення загрожує штраф на підставі ст. 265 КЗпП, а його посадовим особам — адмінштраф згідно зі ст. 41 КУпАП.