07.04.2016

Імпортний ПК: відображаємо «період у період»

У лютому підприємство придбало імпортні товари. У цьому самому місяці було оформлено митну декларацію (МД) на ввезення товару. Проте при заповненні декларації з ПДВ за лютий бухгалтер забула відобразити суму ПДВ за цією МД у складі податкового кредиту (ПК). Чи можна ПДВ за лютневою МД показати в декларації з ПДВ за березень як запізнілу податкову накладну (ПН)? Чи все ж доведеться «самовиправлятися» через УР?

Одразу ж скажемо, що без самовиправлення тут не обійтися, а чому, — давайте розбиратися разом.

Нагадаємо: п. 198.2 ПКУ датою виникнення права на імпортний ПК визначає дату сплати імпортних податкових зобов’язань. При цьому підставою для відображення ПК якраз і є МД, що оформлена відповідно до вимог законодавства та підтверджує факт сплати податку ( п. 201.12 ПКУ).

Інакше кажучи, право на ПК при імпорті припадає на період, у якому виконано одразу дві умови:

1) сплачено імпортні податкові зобов’язання з ПДВ;

2) оформлено МД, що підтверджує таку сплату.

Тобто в нашому випадку ПК у сумі ПДВ, зазначеній у лютневій МД, мав бути відображений у періоді оформлення МД, тобто саме в лютневій декларації з ПДВ.

Чи можливо тепер уключити цю суму до поточної ПДВ-декларації як запізнілу ПН? На жаль, ні. Річ у тім, що право відображати ПК протягом 365 днів установлено абз. 4 п. 198.6 ПКУ тільки щодо ПН. Нагадаємо: у ньому зазначено, що якщо платник податків не включив у відповідному податковому періоді до складу ПК суму ПДВ на підставі отриманих ПН, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання ПН. А ось аналогічної норми щодо ПК, сформованого на підставі МД, ми, попри все бажання, в ПКУ не знайдемо.

Ось і виходить: якщо імпортер помилково не включив сплачену ним суму імпортних зобов’язань з ПДВ до ПК, відобразити її надалі він зможе тільки через виправлення помилки. А у випадку з ПДВ, як ви знаєте, це можна зробити тільки одним способом — шляхом подання самостійного УР.

До речі, про те, що у випадку з імпортним ПК правило «365 днів» не працює, неодноразово зазначали й податківці (див. листи ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21058/6/99-99-19-03-02-15, від 28.10.2015 р. № 22718/6/99-99-19-03-02-15, а також наш коментар у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 92, с. 7).

Отже, в ситуації, що склалася, підприємству без УР не обійтися. Але й засмучуватися в жодному разі не варто! Адже для того, щоб уточнити помилкові дані, у вас ще достатньо часу — право на виправлення помилок зберігається за вами протягом строку давності, установленого ст. 102 ПКУ (тобто 1095 днів).