Загальновідомо, що сума ПДВ є найважливішим з обов’язкових показників ПН. І навіть копійчані помилки в цьому показнику ставлять під загрозу ПК за ПН у покупця товарів/послуг. Адже ліберальний останній абзац п. 201.10 ПКУ формально не амністує погрішності, допущені в сумі ПЗ, — навіть коли розбіжність в 1 коп. У тому числі та, що відбулась у результаті округлення. Тому при перевірці фіскали нерідко чіпляються і до таких, копійчаних, «похибок».
Як же бути в ситуації з таким округленням? Річ у тім, що в п. 4 Порядку № 1307 зазначається, що всі графи ПН, що містять вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками. Крім того, в п.п. 5 п. 16 Порядку № 1307 зазначено, що у графі 7 ПН («Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість») зазначається сума у гривнях з копійками — якщо інше не передбачено чинним законодавством*.
* Таке «інше» може бути у випадках з регульованими державою цінами/тарифами — наприклад, на електроенергію, газ, інші товари/послуги.
Тому фіскали, забороняючи в 7-й (ціновій) графі розділу Б ПН зазначати більше двох знаків після коми, рекомендують платникам регулювання показників для цілей виходу на необхідну суму постачання і ПДВ здійснювати за допомогою графи 6 («Кількість (обсяг) постачання товарів/послуг») розділу Б ПН. У консультації в категорії 101.19 БЗ, а також у листі ДФСУ від 05.05.2016 р. № 10101/6/99-99-15-03-02-15 податківці зазначають, що Порядок № 1307 не обмежує кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники у графі 6 ПН. Далі фіскали зазначають, що необхідною кількістю знаків після коми в показнику графи 6 ПН вважається така їх кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника в рядках V — IX ПН. Водночас деякі бухгалтерські програми не можуть забезпечити необхідну кількість знаків після коми, наприклад, обмежуючи їх шістьма. Через це зазвичай і виходять подібні копійчані розбіжності.
Варіанти поведінки у вашому випадку. Якщо покупець — не платник ПДВ, плюньте і на цю розбіжність. Якщо ж він — платник ПДВ і ви не хочете його підвести (а підігнати показники видаткової накладної, щоб змінити в ній ПДВ на 1 коп., неможливо), то доведеться оформляти РК до ПН. (Якщо 1 коп. потрібно не додати, а зняти, то РК повинен реєструватися в ЄРПН покупцем.)
До оформлення РК на практиці бухгалтери підходять по-різному:
— якщо ваша програма дозволяє в графі 6 необхідну кількість знаків після коми — можете в РК змінити (зняти/додати) кількість товару з такою кількістю знаків після коми, щоб при множенні його на ціну отримати 5 коп. (і ПДВ — 1 коп.);
— можна зняти в РК всю позицію і провести її знову — збільшуючи/зменшуючи таким чином суму ПДВ на необхідну 1 коп.
При гривнево-копійчаних погрішностях багато бухгалтерів (щоб програма «не лаялася») просто переводять заповнення ПН у ручний режим і зазначають у графі 10 (розділу Б) ПН правильний обсяг постачання, що дозволяє вийти на правильні суму ПДВ і загальну суму постачання з урахуванням ПДВ. І хоча таке не дуже технічно зручно і при перемножуванні ціни і кількості результат на копійки (або гривні) може не збігтися з сумою, зазначеною у графі 10, для дійсності ПН це тепер значення не має (рятує останній абзац п. 201.10 ПКУ). Зауважимо, що зараз у ПН фіскалами знято контроль за наявністю відхилення суми ПДВ до 1 грн. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 41, с. 3). Тобто реалізовано можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних, у яких допускається відхилення суми ПДВ від розрахункової до 1 грн. Водночас зазначимо, що сума ПЗ з ПДВ у ПН повинна чітко відповідати документам...
Детальніше на тему округлень у ПН читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 49, с. 33.