(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2016/№ 49

Округлюємо до нестями (у податкових накладних)

Як відомо, сума ПДВ — це найважливіший з обов’язкових показників податкової накладної (ПН). І навіть зовсім незначні огріхи в цьому показнику ставлять під загрозу податковий кредит (ПК) за ПН у покупця товарів/послуг. Тому питання округлення вартісних та кількісних показників ПН здавна бентежить бухгалтерські голови. Нагадаємо, що цій темі ми присвячували публікацію в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 84, с. 9. Відтоді змінилася форма ПН (і не тільки), але проблеми залишилися. Тому сьогодні ми знову поговоримо про ці, гостроцікаві для наших читачів, питання.

Нова норма, або «Не турбуй ближнього!»

Нагадаємо, що з 1 січня в п. 201.10 ПКУ з’явився новий ліберальний (останній) абзац. Ним установлено:

ПН, що містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму ПЗ, є підставою для віднесення покупцем суми ПДВ до ПК

Ця нова норма була покликана приструнити фіскалів, які на практиці позбавляли платників ПК, доскіпуючись до різних дрібних неточностей, допущених при виписуванні ПН.

Згідно з цією нормою (у призмі теми округлень, якої ми торкнулися) з усіх цифрових показників ПН головне, щоб суму податкових зобов’язань (ПЗ) було в ній зазначено правильно. Огріхи в усіх інших цифрових показниках ПН для цілей права на ПК тепер не мають такого важливого значення. Тобто, наприклад, якщо ціна у вашій ПН містить більше двох знаків після коми, але при цьому суму ПДВ зазначено правильно, то фіскали не мають права викинути з ПК суму ПДВ за такою ПН.

Тому закликаємо бухгалтерів берегти нервову систему як свою, так і своїх контрагентів і не чіплятися до подібних дрібниць, якщо сума ПДВ та інші «ідентифікаційні» показники (див. вище) у ПН зазначені правильно!

А тепер переходимо до округлення.

Можливості «ціни» (формально) обмежені

Для округлення показників ПН податківці зазвичай рекомендують застосовувати найбільш поширений метод округлення — до найближчого цілого.

Як і де округлювати, щоб не зіпсувати «найобов’язковіший» показник ПН? Головний орієнтир має бути, як ми зазначали вище, — на показник «сума ПДВ», який «танцює» від бази оподаткування (обсягу постачання, без ПДВ), а та, у свою чергу, «танцює» від ціни та кількості (як результат їх множення). Загалом ПН має бути заповнено так, щоб добуток ціни та кількості давав таку базу оподаткування, при застосуванні до якої відповідної ставки ПДВ ми виходили б на точну суму податку. Комусь тепер, можливо, зручніше «танцювати від зворотного» — тобто від самої суми ПДВ…

Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі — Порядок № 1307), як і його попередник, на тему кількості знаків після коми та округлення числових показників ПН дуже небагатослівний. У його п. 4 зазначається, що усі графи ПН, що містять вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками. Крім того, в п.п. 5 п. 16 Порядку № 1307 зазначено, що в графі 7 ПН («Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість») зазначається сума в гривнях з копійками — якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Таке «інше» може бути у випадках з цінами/тарифами, що регулюються державою (наприклад, на електроенергію, газ, інші товари/послуги). Тобто програмне забезпечення фіскалів цілком допускає-пропускає в 7-й графі ПН і більшу кількість знаків після коми, ніж два. У той же час фіскали заперечують проти того, щоб у випадках, законодавством не передбачених, у цій графі стояла сума з більшою, ніж два, кількістю знаків після коми. І заперечують — навіть у тих випадках, коли така («менш копійчана») ціна визначена договором, а не використовується для регулювання обсягу постачання і суми ПДВ при часткових передоплатах та подібних ситуаціях.

Якщо все ж ціна у вашій ПН містить більше знаків після коми, але при цьому обсяг постачання, а головне — сума ПДВ зазначені правильно, то згідно із згаданою нормою з п. 201.10 ПКУ фіскали не повинні викинути з ПК суму ПДВ за такою ПН. Крім цього, тут буде доречно нагадати фіскалам і про ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.01.2014 р. № К/9991/31157/11. У ній ВАСУ зазначає, що

окремі недоліки при заповненні ПН (зокрема, відсутність ціни та одиниці виміру) не спричиняють втрати нею статусу належного податкового документа

Тобто, на думку ВАСУ, ПН може залишатися дійсною, навіть коли ціна взагалі не зазначена (аби інші «ідентифікаційні» реквізити, включаючи суму ПДВ, стояли на місці і були правильними).

У той же час, враховуючи згадані норми Порядку № 1307 та сувору позицію податківців, краще без особливої необхідності більше двох («копійчаних») знаків після коми в «ціновій» графі 7 ПН не зазначати. Хоча чіпляються із цього приводу фіскали найчастіше не до продавця, а до покупця. Утім, у продавця (точніше у його посадових осіб) за таку провинність теж є ефемерна небезпека заробити адмінштраф за ст. 1631 КУпАП.

Округлюйте «кількістю»

То як же вийти в ПН на точну суму ПДВ і обсяг постачання?

Рецепт від фіскалів. Вони, забороняючи в 7-й (ціновій) графі ПН зазначати більше двох знаків після коми, рекомендують платникам регулювання показників для цілей виходу на необхідну суму постачання і ПДВ здійснювати за допомогою графи 6 («Кількість (обсяг) постачання товарів/послуг») ПН.

Наприклад, у листі ДФСУ від 05.05.2016 р. № 10101/6/99-99-15-03-02-15* автори зазначають: Порядок № 1307 не встановлює обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються в графі 6 ПН. Далі фіскали говорять, що необхідною кількістю знаків після коми в показнику графи 6 ПН вважається така їх кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника в рядках V — IX ПН.

* Консультацію аналогічного змісту розміщено в категорії 101.19 БЗ.

Крім того, в цьому листі, як і в попередніх роз’ясненнях (наданих під стару форму ПН), зазначено, що розрахунок вартісного показника (графа 10 ПН), в якому в результаті добутку показників граф 6 і 7 ПН виходить число, в якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю).

Якщо ми правильно зрозуміли, тут малося на увазі таке.. Наприклад, якщо в графі 10 вийшла вартість 100,424 грн., то вона і зазначається, а ось вартість 100,425 (100,426...) грн. вже має відображатися як 100,43 грн.

У «кількості» іноді бракує розрядів. І все б нічого: поділи собі обсяг конкретного постачання (без ПДВ) на ціну (без ПДВ) — і зазначай отриману кількість у графі 6 ПН хоч з 20 знаками після коми, аби вийти на правильну суму ПДВ в розділі А ПН… Та ба! Багато бухгалтерських програм не в змозі «забезпечити» необхідну кількість знаків після коми в графі 6 ПН. Наприклад, деякі програми дозволяють вносити до цієї графи тільки 6 знаків після коми, а цього іноді буває недостатньо, щоб вийти на точні обсяги постачання та суми ПДВ. Особливо коли ціна та обсяг постачання — суми з копійками (і навіть з десятими та сотими копійок — коли ціна прив’язана до інвалюти та в інших подібних випадках); або коли оплачується дуже мала частина вартості товару (наприклад, символічний аванс 3000 грн. за товар вартістю півтора мільйони гривень).

Хто як викручується?

Як же вирішуються такі проблеми на практиці? А всі вирішують їх по-різному. Хтось просто це ігнорує і, використовуючи можливі 6 знаків після коми, формує ПН з не надто коректними сумами ПЗ (гірший варіант — можливі проблеми).

При гривнево-копійчаних погрішностях через таке «програмне» округлення до 6 знаків багато хто з бухгалтерів (щоб програма «не лаялася» і «відпустила») просто переводять заповнення ПН у ручний режим і зазначають у графі 10 (розділу Б) ПН правильний обсяг постачання, що дозволяє вийти на правильну суму ПДВ і загальну суму постачання (з ПДВ). І хоча такий спосіб не дуже технічно зручний і при множенні ціни та кількості результат на копійки (або гривні) не збігається із сумою, зазначеною в графі 10, для дійсності ПН це тепер значення не має. Тобто покупець не підставляється.

І це, на наш погляд, достатньо прийнятний варіант. Адже навіть якщо інспектор візьметься множити ціну на кількість і вийде (через округлення) на інший обсяг — загальна сума «Разом» за ПН почне рвати з фактичною сумою операції, то у світлі останніх змін в ПКУ такі дії інспектора будуть безперспективними. Тобто він вже не має права за такою ПН позбавити покупця ПК — якщо сума ПДВ у ПН буде зазначена правильно (і правильно відображено інші, згадані в останньому абзаці п. 201.10 ПКУ, показники ПН, що ідентифікують операцію).

Іноді платники вдаються до такого варіанта: реєструють на одне постачання дві ПН: одну — на розрахункову суму з погрішністю (але з правильною сумою ПДВ), другу — на копійчану погрішність в обсязі (і з «нульовим» ПДВ).

Причому роблять це з таким розрахунком, щоб у сумі вийти на точну цифру обсягу постачання. Але ми за нинішніх законодавчих умов, які стали щодо ПК більш ліберальними, подібний «ПН-пілотаж» вважаємо зайвим.

Але коли через округлення сума ПЗ «не відповідає істині», то таку ПН краще підкоригувати. Ось, наприклад, за ситуації,

коли в ПН сума ПДВ за рахунок округлення програми вийшла менше на 1 коп., бухгалтер постачальника зареєстрував РК до цієї ПН: Обсяг постачання — 0,00 грн., ПДВ — 0,01 грн., Сума з ПДВ — 0,01 грн.

І «їжачки склалися» ☺.

На практиці ще йдуть таким шляхом. Налагоджують свою програму так, щоб ціни відображалися з урахуванням ПДВ. Тоді програма при заповненні ПН сама виділяє 1/6 (ПДВ) і сама округлює показники і начебто «їжачки» теж «складаються»…

Крім того, зауважимо, що зараз у ПН знятий контроль за наявності відхилення суми ПДВ до 1 грн. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 41, с. 3). Тобто реалізовано можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних, в яких допускається відхилення суми ПДВ від розрахункової до 1 грн.

У той же час зауважимо, що сума ПЗ з ПДВ у ПН повинна чітко відповідати документам, а розрахункова сума нехай відхиляється як і куди їй заманеться…

ПДВ, обов’язкові показники, податковий кредит, округлення додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті