Таблиця 1. Лікарняні показуємо у Звіті за формою № Д4 за той звітний місяць, у якому вони були нараховані (у бухгалтерському обліку).
Суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та суму допомоги по тимчасовій непрацездатності відображаємо в рядках 1.3 і 1.4 відповідно окремо від інших виплат, з яких справляють ЄСВ. Зверніть увагу: в оновленій Таблиці 1 Звіту за формою № Д4 тепер не потрібно із загальної суми соцстрахівських допомог виділяти допомогу по тимчасовій непрацездатності, що виплачується з «нещасного» Фонду. Скоріш за все, це пов’язано з об’єднанням «непрацездатного» та «нещасного» фондів.
Крім того, суми лікарняних мають бути зазначені в рядках:
— 1 — у загальній сумі виплат, нарахованих працівникам;
— 2 (2.1 — 2.2) — у загальній сумі виплат, на які нараховується ЄСВ.
Таблиця 6. Порядок відображення в Таблиці 6 лікарняних не залежить від того, за рахунок яких коштів фінансується їх виплата: коштом підприємства чи за рахунок Фонду соціального страхування. При заповненні Таблиці 6 враховуйте такі правила.
Щодо лікарняних заповнюємо стільки рядків, на скільки місяців припадає період тимчасової непрацездатності. Нараховані суми лікарняних розподіляємо пропорційно дням хвороби, що припадають на кожен місяць хвороби, зазначаючи в графі:
— 9 — код категорії застрахованої особи з додатка 2 до Порядку № 435 (див. таблицю на с. 19);
— 11 — місяць, на який припадають дні тимчасової непрацездатності;
— 13 — кількість календарних днів хвороби;
— 17 — усю суму лікарняних, що припадають на календарний місяць (без обмеження максимальною величиною бази справляння ЄСВ);
— 18 — суму лікарняних, яка увійшла до бази нарахування ЄСВ з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ, діючої в місяці, за який нараховано лікарняні.
Кілька слів про вимогу сплачувати ЄСВ з МЗП. Її мають дотримуватися роботодавці основних працівників, до бази нарахування ЄСВ яких застосовують ставу ЄСВ 22 %. Якщо працівник частину місяця хворів, а частину працював, і при цьому визначена щодо нього база нарахування ЄСВ менше МЗП, необхідно виконати вимогу щодо ЄСВ з МЗП.
Якщо лікарняний «перехідний» (відкритий в одному місяці, а закритий в іншому), то в місяці початку хвороби працівника ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ, розраховану щодо такого працівника. Вимогу щодо ЄСВ з МЗП не застосовуємо.
Після отримання листка непрацездатності для цілей порівняння з МЗП лікарняні відносимо до місяців, за які їх нараховано. Якщо після такого розподілу лікарняних у місяці, за який вони нараховані, загальний дохід менше МЗП, застосовуємо вимогу щодо ЄСВ з МЗП.
Для наочності покажемо на прикладі, як заповнити Таблицю 6 у разі нарахування лікарняних.
Приклад. Працівник Зайчик Іван Павлович (податковий номер — 3025689898) хворів з 30 травня по 4 липня 2016 року включно. Належним чином оформлений листок непрацездатності було надано 5 липня 2016 року.
У травні 2016 року працівник був у відпустці без збереження заробітної плати з 4-го по 17-е число включно. За фактично відпрацьовані дні в травні 2016 року йому було нараховано зарплату в сумі 1052,63 грн. (ЄСВ — 231,58 грн.). У червні нарахувань не було. У липні нараховано заробітну плату в сумі 2261,90 грн. (ЄСВ — 497,62 грн.) та лікарняні в загальній сумі 2950,92 грн., у тому числі за дні хвороби: у травні — 163,94 грн. (ЄСВ — 36,07 грн.), у червні — 2459,10 грн. (ЄСВ — 541,00 грн.), у липні — 327,88 грн. (ЄСВ — 72,13 грн.).
Підприємство є основним місцем роботи фізичної особи.
Початок і закінчення тимчасової непрацездатності працівника припадають на різні місяці. Тому в місяці відкриття лікарняного (травень 2016 року) вимогу щодо ЄСВ з МЗП не застосовували. Адже нам був невідомий загальний дохід за цей місяць. ЄСВ було сплачено з фактично нарахованої зарплати (1052,63 грн.).
Після надання в липні 2016 року лікарняного листа нараховуємо лікарняні та їх суми розподіляємо по місяцях, за які вони нараховані.
Після розподілу загальний дохід за травень (1216,57 грн. (1052,63 + 163,94)) виявився нижче МЗП, встановленої на цей місяць (1450,00 грн.). Тому визначаємо додаткову базу нарахування ЄСВ:
1450,00 - 1216,57 = 233,43 (грн.).
Сума ЄСВ, нарахована на додаткову базу справляння ЄСВ за травень, дорівнює:
233,43 грн. х 22 : 100 = 51,35 грн.
База нарахування у червні — 2459,10 грн. і у липні — 2589,78 грн. (2261,90 + 327,88) перевищує МЗП, установлену на ці місяці (1450,00 грн.). Тому додаткову базу нарахування ЄСВ не визначаємо.
Наведемо фрагменти заповнених таблиць 6 звітів за формою № Д4 за травень — липень 2016 року з даними на працівника Зайчика І. П.
Фрагменти таблиць 6 звітів за формою № Д4 за травень — липень 2016 року (лікарняні)
Зверніть увагу: порядок відображення у звітності з ЄСВ допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами було розглянуто у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 39, с. 7.
висновки
- Лікарняні відображаємо у Звіті за формою № Д4, сформованому за той звітний місяць, в якому вони були нараховані (у бухгалтерському обліку).
- Щодо лікарняних формуємо стільки рядків, на скільки місяців припадає період тимчасової непрацездатності.