* Див. на офіційному сайті ДФСУ за посиланням zir.sfs.gov.ua у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Витрати на придбання сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису (ЕЦП) належать до групи 6 нематеріальних активів (НМА)
Відразу ж зауважимо, що ця консультація податківців стосується двох елементів обліку — витрат підприємства на придбання прав користування комп’ютерними програмами і власне ЕЦП. Покажемо некоректність її висновку щодо ЕЦП.
Як правило, йдеться про ЕЦП директора, ЕЦП головбуха та ЕЦ-печатку підприємства (за наявності).
Так от, будь-який ЕЦП, наче той «сім-сім» на ваших вхідних дверях, складається з двох «підігнаних» один до одного (тобто згенерованих спільно) елементів. Це:
1) закритий (персональний) ключ ЕЦП підписанта (або ключ ЕЦ-печатки ) — як аналог вашого дверного ключа, але тільки в електронній формі — що надійно зберігається у вас на флешці (як правило);
2) посилений сертифікат відкритого ключа ЕЦП — як аналог так званого секрету (або личинки) дверного замка, і теж в електронній формі — викладений у відкритий доступ на сайті акредитованого центру сертифікації ключів (далі — АЦСК). Тут зауважимо, що на відміну від «знеособленої» секретки, у посиленому сертифікаті зашиті не лише «цугалики», що відповідають унікальному персональному ключу ЕЦП, але також інформація, що ідентифікує унікальну персону підписанта і самого підприємства. Тобто цю секретку ви даєте всім (і податківцям у тому числі), щоб вони могли переконатися, що ваш ключ — справжній. ☺
Головне тут, що обидва ці елементи пов’язані нерозривно — і з точки зору їх генерування у вигляді електронних файлів, і з точки зору обліку теж.
Причому, якщо йдеться про безкоштовні ЕЦП, отримані вами в АЦСК ДФСУ, то сьогодні немає жодних підстав для параноїдальних підозр у їх «безоплатно-дохідності». Ну, хоча б унаслідок неможливості достовірної оцінки такого «доходу» — а це один з обов’язкових критеріїв його визнання згідно з п. 5 П(С)БО 15 «Дохід». Адже цей АЦСК ключі ЕЦП в принципі не продає…
І хоча є небезкоштовні аналоги таких ключів, їх вартість така мізерна, що ви завжди зможете аргументувати бездохідність безкоштовних ключів несуттєвістю цієї інформації для бухобліку (див. лист Мінфіну від 29.07.2003 р. № 04230-04108).
Якщо ж говорити про небезкоштовні ЕЦП, то спершу звернемося до малодохідників, які не коригують бухфінрезультат на податкові різниці.
1. Віднесення НМА до тієї чи іншої групи згідно з п.п. 138.3.4 ПКУ — це обов’язок лише високодохідників (і малодохідників-добровольців). Решта мають право керуватися конкретно П(С)БО (ну, або МСФЗ). Тобто вам щодо різниць байдуже…
2. Якщо ж ви раптом вирішили класифікувати ЕЦП як НМА — прапор вам у руки. ☺ Ми вважаємо за краще відносити їх вартість на «адмін»-рахунок 92 (згідно з п. 18 П(С)БО 16 «Витрати») — або обережно розподіливши цю суму (через рахунок 39) на очікуваний строк дії ЕЦП (1 або 2 роки)**, або ж одразу.
** Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 34, с. 36.
Що стосується високодохідників, то для них супер-обережна стратегія — прислухатися до податківців, тобто гратися з копійчаними амортизаційними сумами згідно з п. 138.3 ПКУ та різницями згідно з пп. 138.1, 138.2 ПКУ. Але якби вони та були такими боягузами, чи стали б високодохідниками? ☺ Тому напевно класифікують витрати, про які йдеться, як адміністративні — та й не морочитимуться такими дрібницями…