Зрозуміло, що більшість зараз цікавиться технічним боком питання. Одначе ми скористаємося нагодою аби поговорити про іншу, не таку помітну, але теж важливу сторону електронізації — облік ключів ЕЦП і програм для створення податкової накладної.
На сторінках нашого видання ви вже могли детально ознайомитися з питаннями електронного цифрового підпису («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 85, с. 21) і електронної податкової накладної («Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 42, с. 38). Коротко нагадаємо про відповідні облікові моменти.
Ключі ЕЦП. На сьогодні в органах ДФСУ можна безоплатно отримати ключ ЕЦП*. На нашу думку, у цьому випадку немає підстав говорити про дохід від безоплатного отримання ключа. Згадаймо, свого часу податківці вже давали аналогічні лояльні роз’яснення щодо питань безоплатно отриманого програмного забезпечення для податкової звітності («Вісник податкової служби України», 2009, № 17, с. 21).
* Детальніше див.: http://acskidd.gov.ua.
Але враховуючи «бухоблікове» визначення доходів (п. 5 П(С)БО 15*) рекомендуємо про всяк випадок довідатись думку із цього питання податківців. Вже в умовах нової податковоприбуткової реальності. Але якщо виходити з того, що наразі оподатковуваний прибуток визначається за бухобліковим фінрезультатом ( п.п. 134.1.1 ПКУ), можна зробити однозначний висновок:
жодних доходів від безоплатного отримання ключа у вас виникати не повинно
Бо ж немає бухоблікових критеріїв визнання доходу — активи підприємства не збільшуються (п. 5 П(С)БО 15). Отже, немає бухоблікового доходу, а тому не збільшується і фінрезультат до оподаткування.
А якщо ви все-таки захочете придбати ключ ЕЦП за плату? Такі ключі все ще продають деякі приватні провайдери (наприклад, Акредитований центр сертифікації ключів «MASTERKEY»)**. Нових роз’яснень податківців поки що немає, а у «дореформаційні» часи вони говорили, що із таких витрат потрібно формувати нематеріальний актив (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 502.09.03).
** https://www.masterkey.ua/page2189.html.
Ми, певна річ, не погоджуємося із таким підходом. Визначення нематеріального активу як у ПКУ ( п.п. 14.1.120), так і в П(С)БО (п. 4 П(С)БО 8***) вельми розмиті. Але з них можна зробити висновок: нематеріальним активом може вважатися лише той об’єкт, який підприємство може якимось чином відчужувати (продати, безоплатно передати тощо). Ключ ЕЦП ж, навпаки, видається конкретному підприємству і є невіддільним від нього. Тому витрати на його придбання, на нашу думку, слід відображати у складі адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16****).
До того ж зараз, в умовах переведення податку на прибуток на бухоблікові рейки, податківці такою своєю позицією можуть впливати хіба що на високодохідних суб’єктів. Малодохідні суб’єкти просто будуть відображати вартість платних ключів у складі витрат і зменшувати фінрезультат до оподаткування.
Програми типу M.E.Doc. Податківці у своїх «дореформаційних» консультаціях знову ж таки наполягають, що витрати на придбання такої програми мають відображатися як нематеріальний актив групи 5 (див. БЗ, підкатегорія 502.09.03). Це не можна вважати правильним, адже у запропонованій податківцями групі 5 нематеріальних активів обліковуються авторське право та суміжні з ним права ( п.п. 138.3.4 ПКУ). Тому для високодохідних суб’єктів надамо перевагу групі 6. А малодохідні суб’єкти взагалі можуть не зважати на цю позицію податківців, бо в них і податкового обліку як такого немає.
Витрати на підтримку програм типу M.E.Doc слід відображати у складі витрат періоду (п. 18 П(С)БО 8)
Зокрема, у складі адміністративних витрат. Так само, як ми з вами робили і раніше (читайте про це у «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 59, с. 43). Якщо плату за обслуговування програм ви вносите щомісячно — одразу ставте її на витрати. Якщо авансом за більш довгий період — то щомісяця списуйте на витрати через рахунок «Витрати майбутніх періодів».
Приклад. Підприємство придбало невиключні права на використання спеціалізованої КП «M.E.Doc» за 3000 грн. Крім того, було оплачено послуги з ліцензійного супроводу зазначеної програми авансом за січень — грудень 2015 року по 420 грн. (у тому числі ПДВ — 70 грн.) на місяць.
Відобразимо зазначені операції в обліку.
Табл. Витрати на ліцензійний супровід КП у податковому та бухгалтерському обліку
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Перераховано передоплату постачальнику за програму | 371 | 311 | 3000 |
| 2 | Отримано диск з комп’ютерною програмою | 154 | 631 | 3000 |
| 3 | Відображено залік заборгованостей | 631 | 371 | 3000 |
| 4 | Програму введено в експлуатацію | 127 | 154 | 3000 |
| 5 | Перераховано передоплату за ліцензійний супровід КП за 12 місяців (по 420 грн. з ПДВ на місяць) | 371 | 311 | 5040 |
| 6 | Відображено податковий кредит | 641 | 644 | 840 |
| 7 | Відображено витрати майбутніх періодів на підставі бухгалтерської довідки | 39 | 631 | 4200 |
| 8 | Списано податковий кредит | 644 | 631 | 840 |
| 9 | Відображено залік заборгованостей | 631 | 371 | 5040 |
| 10 | Списано витрати за абонентське обслуговування поточного місяця на підставі підписаного акта | 92 | 39 | 350 |
| 11 | Нараховано амортизацію програми (сума умовна) | 92 | 133 | 50 |
Як бачите, у обліку нашого електронного «причандалля» — нічого складного. Бажаємо вам щасливої подорожі по нашій податковій «матриці», яка тепер повсюди… Вона оточує нас… І тепер вона постійно з нами… ☺
висновки
-
Безоплатне отримання ключів ЕЦП не збільшує активів підприємства, а отже, не є доходом. У тому числі й для цілей податкового обліку. Витрати на придбання платних ключів ЕЦП включаються до складу поточних витрат.
- Витрати на придбання програми типу M.E.Doc формують об’єкт нематеріальних активів. Витрати на ліцензійний супровід таких програм включаються до складу поточних витрат прямо (якщо за це сплачують щомісячно) або через витрати майбутніх періодів (якщо сплачують авансом за рік).
