Нагадуємо, що ППЄПу третьої групи дозволено не застосовувати РРО незалежно від обраного виду діяльності за умови, що обсяг його доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. Цей висновок випливає з п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) і п. 296.10 ПКУ.
При цьому загальний порядок визначення доходу ППЄПом третьої групи встановлено в п.п. 1 п. 292.1 ПКУ. Але увага! — це загальний порядок.
Однак у вашій ситуації —
коли комісіонер продає товар комітента — працює не загальний, а спеціальний порядок визначення доходу першого
Він установлений спеціальною нормою, а саме — п. 292.4 ПКУ. Згідно з цим пунктом, якщо комісіонер — зокрема ППЄП третьої групи — надає послугу комітенту, наприклад, за договором комісії «на продаж», то дохід такого комісіонера — це сума отриманої ним від комітента винагороди. Причому, дата визнання такого доходу — це дата отримання власне такої винагороди комісіонером від комітента. Ця позиція підтверджена в листах ДФСУ від 18.12.2015 р. № 11836/С/99-99-17-02-02-14; від 11.12.2015 р. № 11579/Б/99-99-17-02-02-14 і від 12.08.2015 р. № 17056/6/99-99-15-03-01-15, а також у консультації з 107.04 БЗ. І ви вже читали про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 51, с. 39. Але на одному нюансі з тієї статті буде доречно зробити акцент ще раз.
Якщо ваш комітент — також єдиноподатник, то при комісії «на продаж» вам слід не утримувати свою комісійну винагороду із суми отриманої виручки від продажу його товару (віддаючи йому тільки різницю), а провести взаємні розрахунки так:
(1) комісіонер перекидає (готівкою чи безготівкою) повністю всю суму виручки комітенту;
(2) комітент сплачує (готівкою чи безготівкою) конкретно суму комісійної винагороди комісіонеру. До речі, хронологія (1) і (2) — тобто що раніше, а що пізніше — у цьому сенсі значення не має! ☺ При цьому саме за датою події (2) комісіонер записує цю суму свого ЄП-доходу до Книги, затвердженої наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579 (до речі, призначеної як для платників ПДВ, так і для «не»). А звідти ця сума потрапляє до його ЄП-декларації.
Висновок: якщо (а) сума саме цього доходу комісіонера (зрозуміло — разом з іншими його доходами) з початку календарного року таки перевищила злощасний 1 млн грн. і якщо (б) цей ППЄП третьої групи після цього проводитиме розрахункові операції з готівковими грошовими коштами в розумінні Закону про РРО, то йому доведеться починаючи з першого числа найближчого ж календарного кварталу (і аж до ЄП-кончини) застосовувати РРО. ☹ А якщо ні — то ні! До речі, з тим, що до розрахунку критерію 1 млн грн. уключаються доходи, відображені саме у Книзі і ЄП-декларації, прямо пишуть податківці в листі ДФСУ від 18.12.2015 р. № 11834/Б/99-99-17-02-02-14.
Два важливих зауваження.
1. Якщо говорити саме про готівкові кошти, то ситуація (1) визначенню розрахункової операції ( абзац четвертий ст. 2 Закону про РРО) абсолютно не відповідає, тоді як ситуація (2) — загалом під нього підпадає. Тому в ситуації (1) у комітента обов’язку проводити цю суму через РРО, на нашу думку, немає, тоді як у ситуації (2) у комісіонера вона є, але тільки якщо він уже зобов’язаний застосовувати РРО у зв’язку з перевищенням безРРОшного ліміту.
2. Якщо (1) і/або (2) проводити готівкою, то перевалювати за відоме 10-тисячне обмеження, установлене постановою Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 210, не можна: за це загрожує адмінштраф. ☹