11.12.2017
* http://sfs.gov.ua/anonsi/17207.html.
Щоб змінити номенклатуру після передоплати, до податкової накладної (ПН) треба оформити два розрахунки коригування (РК): першим РК (з «-») зняти колишню номенклатуру, а другим РК (з «+») додати номенклатуру товарів/послуг, які фактично поставляються. При цьому в графі 2 «Причина коригування» кожного РК записати: «Зміна номенклатури»
Мабуть, усі давно вже звикли рядову операцію зміни номенклатури після передоплати (коли загальна сума договору не міняється) оформляти одним РК. Такий РК був «нульовим»: в ньому мінусували колишню номенклатуру і додавали нову (кількістю рядків, яка потрібна). Оскільки сума компенсації у результаті не мінялася, такий РК реєстрував продавець. Тим самим умить виходило поміняти номенклатуру за допомогою одного РК. До того ж, не витрачаючи ліміт (адже на ньому вже і так позначилася (!) виписка ПН). Тож «номенклатурна» заміна ролі не відігравала.
Проблеми почалися з листопада. Тоді через чергові СЕА-«покращення» після удосконалення «блокувальних» критеріїв (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 93, с. 3, а також статтю на с. 10 сьогоднішнього номера) зареєструвати РК в ЄРПН не виходило. Не проходили «мінусові» РК (зокрема, на повернення товару), а також «нульові» багаторядкові РК (у тому числі ті, що змінюють номенклатуру).
Хіба що реєструвалися «збільшуючі» РК і «нульові» однорядкові РК, в яких одночасно одним рядком змінювали кількість (у гр. 7, 8) і ціну (у гр. 9, 10). Щоправда, для зміни номенклатури цей варіант не годився. Ну а ще з 28.11.2017 р. колишню БЗ 101.15 (що радила міняти номенклатуру в РК звичним способом — двома рядками: з «-» і з «+») перевели в «недіючі».
На цьому фоні контролери стали висувати нові ідеї про те, як змінити номенклатуру. Тепер податківці вирішили справу ускладнити і пропонують змінювати номенклатуру в два кроки — через два РК:
— перший РК — «зменшуючий» (зі знаком «-») — реєструє покупець;
— другий РК — «збільшуючий» (зі знаком «+») — реєструє продавець.
Ну що сказати? Підхід фіскалів «цікавий». Адже так на рівному місці коригування торкнеться у сторін ліміту. Оскільки достатній ліміт повинні мати обидві сторони: і покупець (для реєстрації РК з «-»), і продавець (для реєстрації РК з «+»). Та й чи вийде покупцеві легко зареєструвати «зменшуючий» РК? В усякому разі, зараз, коли в ЄРПН є неполадки (які, до речі, самі контролери на місцях називали «глюк СЕА»... м-да ☹).
І ось що ще впадає в очі. У своїх рекомендаціях податківці (зверніть увагу!) взагалі не роблять жодних посилань на норми ПКУ. І це при тому, що п. 192.1 ПКУ прямо припускає: РК може бути і «нульовим» (а не тільки «збільшуючим» або «зменшуючим»). А далі вимагає від продавця зареєструвати такий РК («якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації»).
І до речі, услід виникає запитання: а як здійснювати ПДВ-коригування у схожих ситуаціях? При виправленні ПН-помилок, коригуванні коду УКТ ЗЕД у імпортерів і т. п. Невже також через два РК? ☹
Не можемо погодитися з таким свавіллям. Сподіваємося, що «глюк» СЕА полагодять, контролери дадуть відбій і усе повернуть на колишні позиції.