11.12.2017

Лікарняні для працівника з інвалідністю

Працівник, який хворів протягом чотирьох місяців безперервно, був направлений лікарсько-консультаційною комісією на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК). За результатами огляду МСЕК з 24.10.2017 р. йому встановлена 2 група інвалідності. З 26.10.2017 р. він вийшов на роботу (підприємство не скористалося правом звільнити працівника на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП), але вже 1 листопада знову опинився на лікарняному (загальне захворювання). Чи підлягає оплаті період такої тимчасової непрацездатності? Якщо так, то як урахувати при розрахунку лікарняних дні, протягом яких документи працівника розглядалися на МСЕК (24 і 25 жовтня)?

Дійсно, п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП надає право роботодавцеві (але не зобов’язує його!) розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з його нез’явленням на роботі більше 4 місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи тимчасову непрацездатність у зв’язку з вагітністю та пологами*. Роботодавець, про якого йдеться в запитанні, цим правом не скористався. На момент настання тимчасової непрацездатності (1 листопада 2017 року) працівник перебував з ним у трудових відносинах, тобто був застрахованою особою для цілей Закону № 1105**.

* Роз’яснення фахівця Мінсоцполітики щодо застосування п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 95, с. 28. — Прим. ред.

** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Згідно з ч. 1 ст. 19 цього Закону право на матеріальне забезпечення виникає з настанням страхового випадку в період роботи. При цьому серед підстав для відмови в наданні допомоги, зазначених у ст. 23 Закону № 1105, встановлення інвалідності не назване.

Резюме. Належним чином оформлений лікарняний лист, наданий працівником з інвалідністю, підлягає оплаті на загальних підставах.

При обчисленні суми лікарняних необхідно врахувати таке. Період з дати направлення документів на МСЕК і до дати огляду хворого, вказаний у листку непрацездатності (далі — період МСЕК), є періодом тимчасової непрацездатності працівника, календарні дні якої не відпрацьовані з поважної причини «тимчасова непрацездатність». Тому в подальшому у разі хвороби цей період виключається з розрахункового періоду на підставі п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати…, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (ср. ).

Використовуючи умови запитання, припустимо, що працівник хворів з 1 по 21 листопада 2017 року. У розрахунковому періоді (листопад 2016 року — жовтень 2017 року) йому були нараховані зарплата в сумі 46742,86 грн. і лікарняні в сумі 24854,76 грн. Загальна кількість днів хвороби в розрахунковому періоді — 128 к. дн., у тому числі 2 к. дн., які не були оплачені (24 і 25 жовтня — період МСЕК). Загальний страховий стаж працівника — 20 років.

Визначимо кількість календарних днів, які візьмуть участь у розрахунку середньоденної зарплати:

365 к. дн. - 128 к. дн. = 237 к. дн.

Розрахуємо суму середньоденної зарплати:

46742,86 грн. : 237 к. дн. = 197,23 грн.

Зверніть увагу, оскільки з розрахунку виключаються дні тимчасової непрацездатності, то і лікарняним, нарахованим за такі дні, у розрахунку місця немає.

Страховий стаж працівника — 20 років. Отже, денна виплата дорівнює 100 % середньоденної зарплати. Сума оплати перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця:

197,23 грн. х 5 к. дн. = 986,15 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності складе: 197,23 грн. х 16 к. дн. = 3155,68 грн.