Заспокойтесь: ситуація штрафна, але «несмертельна». Невдоволення місцевих податківців загалом закономірне, але їх наміри занадто фіскальні.
Нагадаємо, що для переходу на сільгоспЄП-оподаткування або з метою щорічного підтвердження статусу платника сільгоспЄП сільгосптоваровиробники подають до 20 лютого* поточного року певний пакет документів за переліком з п.п. 298.8.1 ПКУ.
* Як випливає з п.п. 295.9.1 ПКУ, декларування можливе не пізніше 20 лютого (тобто і в цей день включно).
Зокрема загальну декларацію щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється ЄП, — контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем податкового обліку) та звітні декларації у розрізі сільрад, тобто за кожним КОАТУУ — контролюючому органу у відповідному районі.
Про такий порядок декларування йдеться у листі ДФСУ від 20.11.2015 р. № 24765/6/99-99-15-03-02-15. До речі, у ньому є ще й така рекомендація: якщо земельна(і) ділянка(и) розташована(і) в межах території одного органу місцевого самоврядування та місцезнаходження земельної ділянки співпадає з місцезнаходженням платника, то він подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) і загальну, і звітну (!) податкову декларацію.
А от у 108.02.01 БЗ свого часу був прописаний інший порядок: у разі розташування земділянок у межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника має подаватись звітна декларація ЄП групи 4, яка одночасно є звітною та загальною.
Застерігаємо: та консультація наразі переведена до нечинних «у зв’язку з розміщенням в Базі знань уточненої редакції відповіді». А у чинній консультації фіскали говорять про подання і загальної, і звітної декларації. Загальна декларація є підставою для реєстрації суб’єкта господарювання платником ЄП групи 4 (108.02.05 БЗ). Повторимо: подання однієї (тільки звітної) декларації ПКУ не передбачено. А тому з точки зору законодавства слід заповнювати дві декларації (загальну та звітну).
До речі, про неможливість ототожнення звітної декларації із загальною ви вже мали би знати (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 12, с. 19). Як і про те, що програма для подання сільгоспдекларації в електронній формі дозволяє проставити обидві позначки «01. Загальна» і «04. Звітна». Тож, надаючи звітність в електронній формі, можна обійтися й однією декларацією, але обов’язково з двома позначками.
Якщо ж ви проставили лише одну позначку, а саме «04. Звітна», то в якій би формі (електронній чи паперовій) декларація не складалась, слід було подати і другу декларацію — з позначкою типу «01. Загальна».
Разом з тим наміри місцевих фіскалів скасувати ваш статус єдиноподатника — це вже занадто! ДФСУ говорить про різну відповідальність за некомплектність декларацій (1) при набутті та (2) при підтвердженні статусу платника сільгоспЄП (108.04 БЗ).
У вашій ситуації (підтвердження статусу), якщо на початок звітного року ви вже перебували на обліку як платники ЄП групи 4, неподання або подання декларацій після граничного строку спричинить лише штраф у розмірі 170 грн. (п. 120.1 ПКУ). Зверніть увагу: ви маєте не тільки сплатити його, а й доукомплектувати звітність. А відповідальність у вигляді втрати (точніше, ненадання) статусу стосується претендентів на нього (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 3).