* Див. на сайті ДФСУ(zir.sfs.gov.ua) у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Якщо платник, який самостійно виявив факт заниження ПЗ минулих податкових періодів і подав уточнюючу декларацію (розрахунок) після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ, проте не нарахував і не сплатив суму пені, контролюючий орган самостійно нараховує пеню. Крім того, тут може бути застосовано адмінштраф згідно зі ст. 1632 КпАП
Консультація, що коментується, є відповіддю на запитання, які штрафи загрожують платнику, якщо він при самостійному виправленні помилки подав уточнюючу декларацію/розрахунок (далі — УР), але без нарахування та сплати пені. Відповідь, скажемо прямо, стандартна для фіскалів: витлумачили норми на власний розсуд, підтасували аргументи і зробили «правильні» висновки.
Почнемо з того, що автори консультації спочатку хитро процитували тільки два перші абзаци «самовиправного» п. 50.1 ПКУ, умисно забувши про подальший текст цієї норми, що зобов’язує платника при поданні УР сплатити тільки недоїмку і штраф (а при виправленні в поточній декларації — відобразити недоїмку і штраф у декларації). Про самонарахування та сплату платником пені там немає й натяку.
Цитування далі загальної норми — п. 54.1 ПКУ також не дає, на нашу думку, підстав стверджувати, що пеню в «самовиправній» ситуації зобов’язаний розраховувати і нараховувати сам платник. Адже для такої ситуації є норма спеціальна — вищезазначений п. 50.1 ПКУ, що не зобов’язує платника займатися ще й розрахунком пені. Як не зобов’язують платника це робити при самовиправленні і спеціальні норми «пеневої» ст. 129 ПКУ. Більше того, зміни, внесені до неї Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII, тільки додали аргументів на користь ненарахування пені платником (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 28, с. 33). До того ж, низка податкових декларацій/розрахунків (і перш за все — з ПДВ) узагалі не містить рядків для зазначення такої пені.
Схоже, усвідомлюючи таку прогалину в нормативах і явну хисткість своїх аргументів, фіскали доходять у цій консультації до того, що, мовляв, якщо платник сам пеню не нарахував, то доведеться нараховувати їм. А на таких платників накладати адмінштраф за ст. 1632 КпАП.
Проте для застосування цього штрафу в такій ситуації у них іще менше підстав, ніж для того, щоб навісити на платників обов’язок розраховувати і декларувати пеню при самовиправленні.
Цей адмінштраф, нагадаємо, застосовується за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
По-перше, оскільки спеціальний п. 50.1 ПКУ не зобов’язує платника розраховувати, декларувати і сплачувати при самовиправленні пеню, то в нього немає й обов’язку подавати платіжне доручення, що містить суму пені.
По-друге, у зв’язку із зазначеним — ПКУ не встановлює строк для сплати такої пені, а за відсутності строку не можна вести мову і про його порушення.
Тому, вважаємо, що застосовувати адмінштраф за ст. 1632 КОАП за неподання платіжки на сплату розрахованої платником при самовиправленні пені у фіскалів немає підстав. У разі спроби вас оштрафувати оскаржте такі протоколи в суді.
Словом, подумайте, чи варто при самовиправленні морочити собі голову розрахунком пені та авансувати її сумами бюджет. Тим більше, що пеня на пеню не нараховується. І не відбирайте у фіскалів їх хліб. ☺