* Б. Окуджава. «Пиратская лирическая».
Найголовніше — в якій формі передаються гроші за турпродукт, що купується, від покупця до турагента/туроператора.
Важливо вловити відмінність між поняттями:
(1) «розрахункова операція» (згідно з абзацом четвертим ст. 2 Закону про РРО) і
(2) «готівкові розрахунки» (згідно з абзацом шостим п. 1.2 Положення № 637).
Стосовно обговорюваних розрахунків між покупцем турпродукту і турагентом/туроператором по суті відмінність (2) від (1) полягає тільки в тому, що при (2) покупець розраховується саме готівкою (тобто купюрами та монетами), тоді як (1) уключає такі розрахунки не тільки власне готівкою, а також і особистою платіжною карткою покупця — через ваш POS-термінал.
Ця відмінність важлива з двох причин. По-перше, тому що тут і зараз ми поведемо розмову про необхідність застосування РРО при проведенні (1). По-друге, тому що трохи пізніше ми обговоримо проблему дотримання саме при (2) — і у тому числі при проведенні (1), відповідних (2) — так званого готівкового 50-тисячного ліміту.
РРО як неминучість...
Як відомо, ст. 3 Закону про РРО прямо вимагає від госпсуб’єктів застосовувати РРО при здійсненні
розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток.... тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг...
А в тому, що турпродукт, що продається, — це саме послуга, не дає засумніватися абзац четвертий ст. 1 Закону про туризм.
Немає правил без винятків
Але це — загальна норма, з якої є два винятки.
Перший поширюється на ФОП на ЄП (про яких ми говорили на с. 17).
Це — так би мовити, повне звільнення, передбачене ст. 9 Закону про РРО. «Повне» — мається на увазі звільнення не тільки від застосування власне РРО (тобто застосування його на загальних підставах), а й від так званого варіанта «КОРО + РК», передбаченого ст. 10 Закону про РРО.
Дане (повне) звільнення встановлено «зв’язкою» двох норм законодавства.
1. Згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО: «ФОП, які згідно з ПКУ належать до груп платників ЄП, які не застосовують РРО», не застосовують ані РРО, ані РК при продажу, зокрема, послуг (про товари тут і далі умовчуємо). Утім, про один різновид товарів умовчати сьогодні ніяк не можна — це складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту: починаючи з 08.05.2017 р. ФОП на ЄП, що торгують такими товарами, зобов’язані застосовувати РРО при розрахунках (готівкою і платіжними картками покупців) за такі та за всі інші куплені в них товари чи послуги (у тому числі туристичні). Зауважимо, що звільнені від обов’язку застосовувати РРО згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО ФОП не зобов’язані вести і РК, однак п. 15 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує їх видавати на вимогу покупця послуги документ довільної форми, що підтверджує факт купівлі-продажу.
2. При цьому п. 296.10 ПКУ відносить до тих, що «не застосовують РРО», ФОП на ЄП усіх трьох груп за умови неперевищення обсягом доходу протягом календарного року ліміту в 1 млн грн. (зрозуміло, що, по-перше — доходу від усіх видів діяльності ФОП, по-друге — для турагента — за винятком «транзитних» сум, що проходять через нього туроператору, а по-третє — першогрупникам це не цікаво у принципі, оскільки на базарі турпродукт не продають, а з урахуванням відомих другогрупних обмежень* це все важливо перш за все для ФОП на ЄП третьої групи).
* ФОП на ЄП другої групи конкретно послуги мають право надавати тільки іншим платникам ЄП і населенню.
До речі, подробиці розрахунку ліміту див. у 107.04 БЗ; «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 65, с. 4. А що стосується ФОП на ЄП конкретно турагентів, то звертаємо увагу, що їх доходом згідно з п. 292.4 ПКУ визнається не вся отримана від покупця сума, а тільки її частина в розмірі отриманої агентської винагороди. І саме річна сума останньої— як дохід турагента ФОП на ЄП — і не повинна перевищувати мільйонний ліміт (щоб уникнути РРО).
Другий виняток — це варіант «КОРО + РК», дозволений ст. 10 Закону про РРО. Серед інших форм та умов п. 24 Переліку № 1336 дозволяє це для такої діяльності, як
Організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток...), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності
До речі, це підтверджують податківці в 109.05 БЗ, де вони звертають увагу, що річний обсяг відповідних розрахунків не обмежується. Зауважимо, що при дотриманні зазначених у п. 24 Переліку № 1336 умов варіант «КОРО + РК» дозволений як ФОП, так і юрособам.
Застосовуємо РРО: притерпиться, то й пригорнеться...
Слід зазначити, що застосування РРО — не тільки найбільш витратний для суб’єкта варіант, але й найбільш незручний.
І головна проблема полягає в незручності реалізації вимоги п. 11 ст. 3 Закону про РРО щодо обов’язкового використання режиму попереднього програмування найменування та ціни турпослуги. Особливо незручно це може бути для турагентів.
Найпростіший варіант забезпечити режим попереднього програмування — об’єднати РРО (що виконує функції фіскального реєстратора) з комп’ютером
І тоді, повністю узгодивши всі параметри певної позиції турпродуктів з покупцем, ви просто вводите її (заздалегідь програмуєте РРО) з відповідним кодом, найменуванням і ціною (ПДВ у разі необхідності), після чого реєструєте розрахункову операцію з видачею фіскального чека.
Тобто, мабуть, немає приводу говорити про необхідність заводити в РРО всі позиції турпродуктів з рекламного проспекту турфірми — в усякому разі до того, як за певною позицією не виникає «попередня» необхідність проведення розрахункової операції. Ну а свої власні турпродукти і запрограмувати не гріх.
До речі, за порушення вимоги про попереднє програмування РРО покарання, звичайно ж, загрожує, але воно не дуже обтяжливе: 85 грн. штрафу згідно з п. 6 ст. 17 Закону про РРО плюс, можливо, адмінштрафи від 34 до 85 грн. на касира і від 85 до 170 грн. на посадову особу (ФОП) згідно зі ст. 1551 КпАП. Тобто, недотримання режиму попереднього програмування — не найстрашніше порушення.
Важливо зауважити, що встановивши в себе РРО, вам потрібно (і корисно) встановити поряд з ним і POS-термінал (сьогодні його відсутність урешті-решт непристойна, не говорячи вже про драконівські покарання за таке: адмінштраф на посадових осіб (ФОП) від 1700 до 3400 грн. згідно зі ст. 16315 КпАП, а також штраф 8500 грн. згідно з п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023)... Зауважимо, що це ще ми навели розміри адмінштрафів за перше порушення, а за повторне вони значно більше.
РРО — не напасть...
Усе так, але, звичайно ж, спокуса уникнути всієї цієї РРО-канителі (і пов’язаних з нею витрат) для будь-якого суб’єкта дуже велика.
Найнадійніший варіант — сплата грошей покупцем турпродукта безпосередньо на ваш банківський рахунок, тобто в безготівковій формі.
Можливостей для цього в сучасного покупця турпослуг безліч. Як і платіжних інструментів. І навіть якщо прибічник «чорного налу», який забрів до вас з відкопиленими кишенями, настільки вам дорогий (у всіх сенсах), що його незручно послати до банка для внесення готівки на ваш поточний рахунок, то повсюдно використовують такий варіант.
З одним із ваших співробітників (у цьому й полягає найслабкіше місце цього варіанта, оскільки податківці можуть побачити в цьому виконання обов’язків касира в межах трудових відносин) як з повіреним за договором доручення ( ст. 1000 ЦКУ) — причому
в цьому договорі співробітник виступає саме як фізична особа, а не як представник турсуб’єкта
— дорогий клієнт укладає відповідний письмовий договір доручення в довільній формі, в якому доручає повіреному від свого імені як довірителя внести гроші на рахунок суб’єкта в банківській установі. Він видає згідно зі ст. 1007 ЦКУ повіреному довіреність у формі, що відповідає договору доручення ( ч. 1 ст. 245 ЦКУ) і грошові кошти (у чому отримує від повіреного розписку). Після внесення грошей повірений віддає довірителю як мінімум квитанцію від банківської каси, а як максимум — ще й звіт ( ст. 1006 ЦКУ). Зауважимо, що такий договір не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
Зрозуміло, можна придумати й інші варіанти здійснення подібної операції як безготівкової, але вони, як правило, можливі тільки якщо ваші відповідні обороти настільки значні, що співпраця з вами здатна зацікавити банківську установу. Загалом, не станемо учити вас поганому... ☺
Зауважимо тільки, що всі суто- і не сутобезготівкові платежі, що здійснюються так чи інакше через банківські рахунки, передбачають справляння комісійних. Нехай їх розмір і невеликий, але на значній сумі платежу це може бути помітно (і образливо) для покупця. Компроміс доведеться шукати вам...
Гроші лічбу люблять... і не люблять ліміт
А тепер повернемося до стародавнього варіанта розрахунків — готівкою.
Так-от, якщо ви продаєте серйозні турпродукти, то при розрахунку з одним щедрим покупцем-фізособою ви можете легко вискочити за суму більше 50 тис. грн. А якщо покупець бажає сплачувати тільки готівкою і ніяк інакше, ви зіткнетеся з проблемою ліміту для готівкових розрахунків (про неї ви знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 11, с. 3). До речі, ми зазначили «покупцем-фізособою», тому що
якщо за турпродукт платить готівкою юрособа (зрозуміло, через підзвітника) або ФОП, то готівковий ліміт іще менший — 10 тис. грн.
Звертаємо вашу увагу на декілька важливих моментів.
1. Повертаємо вас на початок статті: ліміт у 50 тис. грн. поширюється тільки і саме на готівкові розрахунки (2), а не на будь-які розрахункові операції (1). Тобто, якщо ваш покупець розрахувався за куплений турпродукт своєю платіжною карткою через POS-термінал, то на цей ліміт можна не зважати. З цим погоджуються податківці в 109.13 БЗ. Але увага! Це «непоширення» стосується тільки ситуації, коли покупець розраховується безпосередньо зі своєї картки через ваш POS-термінал, але якщо він спершу зніме готівку з такої картки в банкоматі, а потім притягне цю готівку вам — тоді ліміт дотримувати обов’язково!
2. У принципі ліміт 50 тис. грн. діє щодо готівкового розрахунку однієї фізособи-покупця протягом одного дня. Зауважимо, що
форми ані фіскального чека РРО, ані РК, ані будь-який інший документ, що видається покупцю в разі законного незастосування продавцем РРО, не передбачають ідентифікації покупця
тому важливо тільки, щоб сума в одному чеку/РК не перевищувала б заповітні 50 тис. грн. ☺ Зрозуміло, що якщо турпродукти купує сім’я або гоп-компанія, то немає нічого простішого, ніж прийняти готівку і пробити її окремими чеками для кожної персони. Тоді проблема ліміту стосуватиметься тільки дорогих турпродуктів — ціною більше 50 тис. грн. за одиницю.
Узагалі-то на такий випадок податківці в 109.13 БЗ не заперечують проти банального варіанта обходу готівкового ліміту — шляхом сплати частинами в різні дні (зауважимо — вони ставлять умову, щоб таке «дроблення» було прописане в договорі ☹), але це буде ваш головний біль з проведенням таких «частин» через РРО. Думаємо, вам у такому разі слід агітувати покупця на користь варіантів безготівкової оплати (наприклад, із міркувань безпеки).
3. Що стосується варіанта внесення готівки до каси банку через повіреного, то з одного боку — у 109.03 БЗ податківці визнають, що безпосередньо на таку операцію внесення готівковий ліміт не поширюється. Але з іншого — слова «операції, безпосередньо не пов’язані з реалізацією» в «гумовому» визначенні готівкових розрахунків з абзацу шостого п. 1.2 Положення № 637 можуть спровокувати контролерів на твердження, що готівковий ліміт у 50 тис. грн. поширюється на такий етап, як передача готівки довірителем повіреному... ☹ Зауважимо, що якщо обидві сторони подібної передачі — звичайні фізособи, а не ФОП і не представники юросіб, то застосувати до них санкції ст. 16315 КпАП (див. нижче) не є можливим.
Як бачите, при понадлімітній сумі розрахунку цілком безпечна і спокійна тільки безготівка.
Ну, а для острашки таки нагадаємо на закінчення юрособам і ФОП, що навіть за перше порушення готівкового ліміту зазначена ст. 16315 КпАП погрожує адмінштрафом на посадових осіб (ФОП) від 1700 до 3400 грн. Не грайте з цим!
висновки
- Турсуб’єкт, який є ФОП на ЄП, що не торгує складною побутовою технікою, яка підлягає гарантійному ремонту, за умови дотримання ним річного ліміту доходів 1 млн грн. має право не застосовувати РРО.
- Турсуб’єкт на підставі п. 24 Переліку № 1336 при дотриманні зазначених там умов може проводити розрахунки за варіантом «КОРО + РК» без обмеження обсягів таких розрахунків.
- Навіть якщо турсуб’єкт законно не застосовує ані РРО, ані варіант «КОРО + РК», п. 15 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує його видавати на вимогу покупця турпродукта документ довільної форми, що підтверджує факт купівлі-продажу.
- Сума отриманої від одного покупця турпродукта в один день готівки не може перевищувати готівковий ліміт 50 тис. грн.