Нагадаємо, згідно з п. 192.1 ПКУ «зменшуючий» РК до ПН, що надається покупцеві, зобов’язаний реєструвати покупець (п. 192.1 ПКУ). Зрозуміло, продавець зацікавлений у своєчасній реєстрації такого РК. Адже зменшити суму ПЗ, строго кажучи, він зможе тільки після реєстрації РК. Крім того, «зменшуючий» РК збільшує йому регліміт. До того ж за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК, установлених п. 201.1 ПКУ, застосовують штрафні санкції за п. 1201.1 ПКУ*.
* Не застосовуються штрафні санкції, встановлені цією нормою, у період призупинення реєстрації РК згідно з п. 201.16 ПКУ до прийняття рішення щодо відновлення такої реєстрації.
У свою чергу, покупець може з тих чи інших причин (не достатньо регліміту тощо) затягувати з реєстрацією «зменшуючого» РК. Тому у продавця виникають запитання: які є важелі впливу на недобросовісного покупця і хто нестиме відповідальність за прострочення реєстрації такого РК?
Що стосується відповідальності за порушення граничних строків реєстрації «зменшуючого» РК до ПН, що видаються покупцеві, то заспокоїмо продавця: вона завжди (!) «лягає на плечі» покупця — тобто того платника ПДВ, який зобов’язаний зареєструвати РК. Розмір штрафу, що накладається на покупця, розраховується у відсотковому відношенні від суми ПДВ, указаної в РК, і прямо залежить від кількості днів прострочення строку такої реєстрації. Чим більше прострочення, тим вище штраф: 10 — 40 % (п. 1201.1 ПКУ). Рахуємо прострочення з дня, наступного за датою закінчення граничного строку реєстрації, по день реєстрації.
Базою для нарахування штрафу при простроченні реєстрації РК є показник ряд. I «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту ПДВ (+/-)» розділу А з такого РК. Причому неважливо, з яким знаком у цьому рядку буде сума ПДВ (+/-). Штрафні санкції податківці визначають виходячи з абсолютної величини суми ПДВ, вказаної в такому РК (див. лист ДФСУ від 24.09.2015 р. № 20289/6/99-99-19-03-02-15).
Проте якщо покупець прострочив реєстрацію «зменшуючого» РК у зв’язку з тим, що продавець несвоєчасно його направив (тобто після закінчення граничного строку реєстрації), то покупець від штрафу за п. 1201.1 ПКУ може відбитися. І це логічно, адже прямої провини покупця, що реєструє «зменшуючий» РК з простроченням, у такому разі немає, тобто відповідальність до покупця застосовуватися не повинна (детальніше див. на с. 46).
А тепер розберемося з тим, як можна прискорити процес реєстрації покупцем РК, якщо сам він із цією справою не квапиться.
У принципі, продавець має право подати в контролюючий орган скаргу на покупця, що порушує граничні строки реєстрації «зменшуючого» РК (п. 201.10 ПКУ). З метою реалізації такого права передбачено подання додатка Д8 до декларації з ПДВ. Подати його можна вже за звітний період, у якому порушений граничний строк реєстрації РК. Та зберігається це право за продавцем протягом 365 календарних днів, наступних за граничним строком подання декларації за такий звітний період. Детально про заповнення додатка Д 8 до ПДВ-декларації див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 43.
Але, на жаль, сам факт подання скарги не є для продавця підставою зменшити ПЗ і не збільшить його регліміт. Зате «підстібне» покупця до швидкої реєстрації РК. Адже протягом 90 календарних днів з дня надходження скарги контролери повинні провести перевірку недобросовісного покупця. Мета цієї перевірки — виявити достовірність і повноту нарахування ПЗ за оскаржуваною операцією. Ну а далі залишається чекати, коли буде проведена довгоочікувана реєстрація РК.
До речі, за ситуації, коли склали ПН на «помилкового» покупця, «зменшуючий» РК до такої помилкової ПН реєструє саме такий неналежний покупець. І якщо він відмовляється реєструвати РК, постачальник на нього також може поскаржитися в загальному порядку, тобто додавши додаток Д8 до ПДВ-декларації (лист ДФСУ від 29.01.2016 р. № 1721/6/99-99-19-03-02-15). Причому такому, хоч «помилковому», але покупцеві, теж загрожують штрафи за прострочення реєстрації розрахунку коригування за ст. 1201 ПКУ.