Судячи з усього, йдеться про повернення товару, який пільгується з ПДВ, оскільки на операції, що не є об’єктом оподаткування цим податком, ПН і, відповідно, РК до них не оформляються. Це чітко виходить з норм ПКУ і Порядку № 1307.
Що ж до пільгованих операцій, то згідно з п. 17 Порядку № 1307 складання ПН на них є обов’язковим. Причому згідно із цим же пунктом на пільговані операції складаються окремі ПН — тобто не допускається змішувати в одній ПН (навіть якщо мало місце спільне відвантаження/передоплата) оподатковувані і неоподатковувані ПДВ товари/послуги.
Виходячи з норм ПКУ і, зокрема, з «коригувальної» ст. 192, РК складаються з метою коригування податкових зобов’язань (ПЗ) або податкового кредиту (ПК), а також з метою виправлення помилок, допущених платником при складанні ПН (РК). А оскільки в цьому випадку — при поверненні пільгованих товарів — ці ПДВшні показники не коригуються, то в складанні РК, ніби як, і немає потреби.
Підтверджує це і п. 21 Порядку № 1307, згідно з яким РК складається:
у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної...
Тобто згідно з буквою нормативів у цій ситуації, ніби як, відсутня формальна вимога про складання постачальником РК.
Водночас бухгалтер-перфекціоніст не піде тут формальним шляхом — адже оскільки така ПН (і операція постачання) була проведена через СЕА, то її потрібно звідти прибрати. Це необхідно для правильності відображення операцій платника в СЕА, а можливо, і вплине в майбутньому — адже розрахунок у СЕА «залишків» товарів за цим кодом УКТ ЗЕД може надати зменшені результати — це якщо раптом на ці товари незабаром скасують ПДВшну пільгу (тоді це може вплинути, наприклад, на розрахунок критеріїв блокування)... Крім того, при реєстрації такого РК у ЄРПН зменшення обсягу пільгованих операцій за рядком 5 декларацій з ПДВ виглядатиме значно більш обґрунтованим.
Якщо ви складатимете РК до цієї «пільгової» ПН, майте на увазі, що формально його повинен реєструвати в ЄРПН покупець — якщо він теж є платником ПДВ (якщо ні — будь-який «зменшуючий» РК реєструється постачальником). Такий висновок виходить з буквального прочитання п. 22 Порядку № 1307, у якому вказано, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальникові, то РК в ЄРПН реєструється одержувачем (покупцем) товарів/послуг. Для цього постачальник повинен направити РК одержувачеві (покупцеві). Такий РК постачальник складає в загальному порядку, але у верхній лівій частині РК він робить відповідну позначку «X», і направляє його одержувачеві (покупцеві).
Водночас цілком не виключається, що у зв’язку з відсутністю в такому («пільговому») РК суми ПДВ програма СЕА може дозволити його зареєструвати і самому постачальникові (схоже, критерієм допуску РК до реєстрації є саме сума податку, якої в цьому випадку в РК не буде — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 51, с. 6). Але, природно, у разі спроби постачальника зареєструвати такий «пільгово-мінусовий» РК самостійно він повинен поставити в лівому верхньому кутку РК хрестик саме в графі «Підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем)».
Якщо ж ви не випишете і не зареєструєте такий РК — віддавши перевагу «формі над суттю» ☺, то:
по-перше, вважаємо, що провести зменшення пільгових обсягів постачання за рядком 5 декларації за період, у якому відбулося повернення товарів, ви маєте право і без оформлення РК (за наявності відповідних первинних документів) — адже без наявності РК заборонено коригувати тільки ПЗ (ст. 192 ПКУ), тобто — оподатковувані ПДВ обсяги;
по-друге, жодних санкцій за це діяння (точніше, бездіяльність) вам не загрожує, оскільки, як ми вже згадали, — жоден норматив не зобов’язує вас такий РК оформляти і реєструвати в ЄРПН.