Комп’ютерна техніка в офісі

Поглянемо на всю цю офісну красу очима бухгалтера і розберемося з тим, як витрати на її придбання класифікувати для цілей бухгалтерського і податкового обліку. У чому основні відмінності при віднесенні цих предметів до тієї чи іншої категорії активів і які є варіанти їх відображення в обліку?

Як вступ згадаємо вже добре відому істину: з 2015 року податковий облік повністю орієнтований на бухгалтерський. При цьому високодохідники (дохід більше 20 млн) і малодохідники-добровольці для цілей визначення об’єкта обкладення податком на прибуток коригують бухгалтерський фінрезультат на податкові різниці (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Класифікація техніки

ОЗ чи МНМА. Облік комп’ютерної техніки підпорядковується загальним правилам бухгалтерського обліку (П(С)БО 7), відповідно до яких класифікація активів залежить від строку служби, вартості і призначення об’єктів, що придбаваються (цілі понесених витрат).

Так, при визначенні строку корисного використання (експлуатації) необхідно враховувати таке (п. 24 П(С)БО 7):

— очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

— передбачуваний фізичний і моральний знос;

— правові або інші обмеження стосовно строків використання об’єкта й інші чинники.

Якщо очікуваний строк корисного використання комп’ютерної техніки — більше 1 року, то такому устаткуванню відкрита пряма дорога до:

— основних засобів (далі — ОЗ) на субрахунок 104 «Машини й устаткування» або

— малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА) на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». По суті, це ті ж ОЗ, тільки недорогі.

Нагадаємо: для розмежування ОЗ і «недорогих» МНМА підприємство самостійно встановлює вартісний критерій у наказі про облікову політику (п. 5.2 П(С)БО 7, п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635). Водночас, зверніть увагу, для зближення з податковим обліком юрособи (високодохідники і малодохідники-добровольці), які рахують податкові різниці, можуть установити такий вартісний критерій у розмірі 6000 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ).

Таким чином, вартість предметів, що надходять, порівнюють з установленим вартісним критерієм і зараховують або до ОЗ (субрах. 104), або до МНМА (субрах. 112). Ясна річ, що, наприклад, «недорогий» монітор, принтер, флешка, безперебійник виявляться в обліку малоцінкою, тобто МНМА.

Причому, якщо разом з технікою йде програмне забезпечення, прив’язане саме до неї (наприклад, комп’ютер продається разом з установленим ПЗ), то таке ПЗ обліковується як складова цієї техніки, а не як нематеріальний актив (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 66, с. 3).

МШП або запаси. Майте на увазі: якщо прийнято рішення використовувати будь-які предмети не більше 1 року (скажімо, зважаючи на інтенсивну експлуатацію і швидку зношуваність) або впродовж нормального операційного циклу (якщо він більше одного року), то їх відносять до малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП). Цей момент підприємство визначає самостійно. У такому разі, керуючись правилами П(С)БО 9, обліковують такі активи на рахунку 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети». Давайте подивимося, де грань між МШП і запасами, які обліковуються на субрахунку 209?

Уся річ у тім, що МШП не споживаються в момент їх передачі в експлуатацію, а тільки починають використовуватися для цілей, з якими їх придбавали. Причому при такому використанні не відбувається будь-яких змін активу — він не зменшується, не зникає. Одним словом, не втрачає своїх властивостей і функцій, звичайно, якщо його не зламати.

А ось що стосується виробничих запасів, то тут інша історія. Вони не виконують будь-яких самостійних функцій, а після передачі в експлуатацію їх існування тут же припиняється — вони витрачаються, перетворюються на продукцію тощо. Іншими словами, це предмети одноразового використання, які в процесі застосування швидко втрачають свої первісні якості і не виконують будь-яких функцій самостійно. По суті, виробничі запаси це не що інше, як витратні матеріали (субрах. 209 «Інші матеріали»).

Таким чином, «незмінні» з часом «багаторазові» диски й інші предмети зі строком використання не більше року — це не що інше, як МШП (рах. 22).

Врахуйте: при передачі в експлуатацію МШП списують з балансу з подальшою організацією їх оперативного кількісного обліку по місцях експлуатації і відповідних особах упродовж строку їх фактичного використання, а ось за виробничими запасами забалансовий облік не ведеться.

Подільність об’єкта: вплив на облік

Окремо зупинимося на особливостях відображення в обліку комп’ютера в цілому. Адже досить часто його придбавають з установленим програмним забезпеченням і в комплекті з клавіатурою, колонками, монітором тощо. І в цьому випадку існує декілька варіантів обліку. Так, підприємство на власний розсуд може обліковувати комп’ютер (у комплекті):

— як неподільний об’єкт, вважаючи невід’ємними частинами комп’ютера всі його внутрішні і зовнішні складові. З вартісним критерієм порівнюють усю сукупність його компонентів у цілому. Якщо вартість цього «комплекта» перевищила вартісний поріг, то об’єкт зараховують до ОЗ;

— шляхом обліку «за частинами» — у такому разі всі комплектуючі і периферійні* пристрої розцінюють окремими самостійними об’єктами (і відповідно порівнюють з установленим вартісним критерієм кожну з таких частин). Якщо вартість кожного компонента ОЗ, що придбавався, у прибуткових документах не відокремлена (тобто, зобов’язання встановлене однією сумою), то керуємося правилом (п. 9 П(С)БО 7), за яким первинну вартість об’єкта ОЗ визначаємо розподілом загальної суми пропорційно справедливій вартості окремого об’єкта ОЗ. При цьому в положенні про облікову політику варто зазначити, що периферійні пристрої комп’ютера, які є конструктивно відособленими елементами (монітор, клавіатура, миша тощо), можуть відображатися в обліку як окремі об’єкти необоротних активів.

* Периферійні пристрої — це будь-які додаткові і допоміжні пристрої, які підключаються до комп’ютера для розширення його функціональних можливостей. До них належать: принтери, сканери, акустичні колонки, модеми, тобто ті пристрої, без яких комп’ютер може функціонувати самостійно.

Крім того, платник може визнати в бухобліку як окремий об’єкт ОЗ окремо кожну з частин такого об’єкта (за умови, що вони мають різний строк корисного використання (експлуатації)). Про це прямо сказано в п. 4 П(С)БО 7.

Зазначимо, що для юросіб, що рахують податкові різниці (та і для всіх інших підприємств, адже МНМА швидше лягає на витрати), другий варіант (обліку «за частинами») буде найприйнятнішим. Адже зазвичай вартість комп’ютера в комплекті більше «6000 грн.», тому такий об’єкт (комп’ютер) у податковому обліку зараховують до ОЗ групи 4 «Машини й устаткування» і амортизують не менше 2 років (п.п. 138.3.3 ПКУ). Зате вартісний критерій кожної окремої складової комплекту (монітор, системний блок, клавіатура тощо) може не перевищити 6000 грн., і тоді витрати зменшать об’єкт оподаткування на прибуток ще при введенні їх в експлуатацію.

Загалом, тут усе віддано на відкуп платника. Проте — без фанатизму! Не варто забувати, що при цьому об’єкт ОЗ повинен вписатися у визначення, прописане в п. 4 П(С)БО 7. Тобто, залишатися закінченим пристроєм з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; бути конструктивно відособленим предметом, призначеним для виконання певних самостійних функцій; відособленим комплексом конструктивно сполучених предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, управління і єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно. Наприклад, принтер відображається як окремий об’єкт ОЗ. Зрозуміло, автономні ксерокси, багатофункціональні пристрої (БФП), а також апарати для знищення документів — в обліку і малодохідників, і високодохідників також обліковуємо як окремі об’єкти ОЗ або МНМА. Також можна обліковувати окремим об’єктом безперебійник. А ось комп’ютер податківці раніше пропонували обліковувати як об’єкт, що включає щонайменше чотири складові: системний блок, монітор, клавіатуру і мишу. Але ще раз нагадуємо, ні раніше, ні зараз нормативи такого не встановлювали, тому в прикладі, наведеному на с. 7, ми наводимо обидва варіанти обліку.

Що стосується особливостей податковоприбуткового обліку, то, як ми вже сказали, для тих, хто податкові різниці не рахує, в податковому обліку без будь-яких нюансів — повністю орієнтуємося на дані бухобліку. А ось для тих, хто зобов’язаний або добровільно прийняв рішення коригувати фінрезультат на податкові різниці, нагадаємо деякі моменти.

Тим, хто рахує податкові різниці

Розраховуючи оподатковуваний прибуток, високодохідники і малодохідники-добровольці бухгалтерський фінрезультат зобов’язані коригувати на податкові різниці, серед яких, зокрема, передбачені різниці за ОЗ (ст. 138 ПКУ). Тому їм потрібно вести подвійний облік основних засобів: за правилами бухобліку (П(С)БО 7) і податковий з урахуванням вимог п. 138.3 ПКУ.

Причому врахуйте: вартісний критерій для визнання ОЗ у цілях податкового обліку — 6000 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ). Зверніть увагу, що в таблиці в п.п. 138.3.3 ПКУ, як і раніше, фігурує старий критерій — 2500 грн. Це банальна недоробка законодавців — в один підпункт зміни внесли, а в іншій — забули (див. лист ДФСУ від 04.08.2017 р. № 1495/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Отже, якщо вартість одиниці комп’ютерної техніки менше 6000 грн., то для цілей податкового обліку слід говорити про МНМА. При відображенні в обліку МНМА для всіх платників податку на прибуток працюють виключно бухгалтерські правила і жодних податкових коригувань (див. листи ДФСУ від 18.07.16 р. № 15394/6/99-99-15-02-02-15, від 28.10.16 р. № 23357/6/99-99-15-02-02-15, від 19.01.17 р. № 1000/6/99-99-15-02-02-15).

Водночас при відображенні ОЗ платникам податків, які застосовують податкові різниці, в податковому обліку потрібно враховувати такі нюанси.

1) Первісна вартість ОЗ, що придбаваються, визначається за правилами бухобліку. А за підсумками звітного періоду — проводиться коригування: бухгалтерського фінрезультату шляхом збільшення на бухгалтерські витрати (амортизація, дооцінка/уцінка тощо) і зменшення на податкові (пп. 138.1, 138.2 ПКУ).

2) Податкова амортизація ОЗ здійснюється відповідно до П(С)БО 7 з урахуванням обмежень, установлених п.п. 14.1.138 ПКУ і пп. 138.3.2 — 138.3.4 ПКУ. При цьому використовуються всі бухгалтерські методи нарахування амортизації, окрім «виробничого» методу.

3) Комп’ютери, інші машини для автоматичної обробки інформації, пов’язані з ними засоби зчитування, друку, пов’язані з ними комп’ютерні програми (окрім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи обліковуються в 4 групі ОЗ з мінімальним строком корисного використання — 2 роки (п.п. 138.3.3 ПКУ). Якщо строки корисного використання об’єкта ОЗ у бухобліку менше, ніж мінімально допустимі строки амортизації, то для розрахунку амортизації використовуються мінімально допустимі строки. Якщо в бухобліку строки амортизації дорівнюють або більші, ніж установлені п.п. 138.3.3 ПКУ, — застосовуються бухгалтерські строки корисного використання.

Придбаваємо з ПДВ

Само собою, «вхідний» ПДВ за комп’ютерними придбаннями платники ПДВ включають у податковий кредит у загальному випадку за правилом «першої події» за умови належним чином оформленої і зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (ст. 198 ПКУ).

Нагадаємо, що з 01.07.2015 р. податковий кредит слід відображати незалежно від цілей використання (в оподатковуваній, неоподатковуваній, господарській чи ні діяльності) комп’ютерної техніки, що придбавається. А ось надалі можливе нарахування «компенсуючих» ПЗ (п. 198.5 ПКУ), якщо така техніка використовуватиметься в необ’єктній або негосподарській діяльності. Причому, вважаємо, питань стосовно господарського напряму використання комп’ютерної техніки виникати не повинно.

Зверніть увагу: пільга на постачання комп’ютерної програми, передбачена п. 26¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не застосовується, якщо комп’ютер постачається разом з установленим програмним забезпеченням (ПЗ), яке є його невід’ємною частиною і як окремий елемент постачання не виділений. Тобто, операція з постачання оргтехніки (комп’ютера, планшета, ноутбука), в якій міститься ПЗ, для цілей обкладення ПДВ розглядається як одна операція, яка підлягає обкладенню ПДВ у загальному порядку (див. лист ДФСУ від 27.04.16 р. № 7316/5/99-99-15-03-02-16).

І на завершення в таблиці нижче наведемо приклад придбання комп’ютера в цілому і «за частинами». З метою зближення з податковим обліком вартісна межа для визнання ОЗ прийнята в розмірі 6000 грн. (без ПДВ).

Облік придбання комп’ютера

висновки

• Залежно від вартості і строку служби комп’ютерна техніка може зараховуватися до ОЗ, МНМА і МШП.
• До МШП відносять предмети, які при використанні (впродовж року) не змінюють своїх функцій і властивостей. А до виробничих запасів — матеріали, які витрачаються відразу при передачі в експлуатацію.
• Високодохідники і малодохідники-добровольці для розрахунку податкових різниць повинні вести подвійний облік ОЗ (бухгалтерський і податковий).