05.04.2018

Виплати працівникам без нарахування ЄСВ: обираємо варіанти

Перед тим, як виплатити працівникові винагороду, гонорар, надбавку, премію, заохочення тощо, раціональний роботодавець замислюється про те, в що йому виллється така виплата? Чи є в тому чи іншому випадку можливість уникнути нарахування ЄСВ? Адже обов’язок накрутити 22 % «зверху» що там не кажи, б’є по кишені. Давайте поглянемо, які саме виплати працівникам за рахунок коштів підприємства можна здійснювати без нарахування ЄСВ. Наш невеликий список звільнених від ЄСВ виплат розпочнемо з разової матеріальної допомоги.

Матеріальна допомога разового характеру

Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, не включається до фонду оплати праці згідно з п. 3.31 Інструкції № 5, а отже, на її суму ЄСВ не нараховується. Про це додатково свідчить і п. 14 розд. I Переліку № 1170.

При цьому сума наданої допомоги для цілей ненарахування ЄСВ значення не має. Скільки б не виплатили працівникові — ЄСВ не буде.

Якщо дивитися з точки зору ПКУ, то під визначення матеріальної допомоги разового характеру підпадає, зокрема, нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна (п.п. 170.7.3 ПКУ).

Про оподаткування цього виду допомоги читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 102, спецвипуск.

Тут же зазначимо, що для того, щоб вивести цю виплату з бази нарахування ЄСВ, вона повинна надаватися підприємством окремим працівникам, наприклад, у зв’язку із сімейними обставинами.

Необхідність отримання такої матеріальної допомоги виникає раптово, а рішення про її видачу і розмір на підставі заяви співробітника приймається керівником підприємства на власний розсуд.

Тобто щомісячно, щокварталу або з іншою періодичністю таку допомогу ми виплачувати не рекомендуємо. Також не можна її виплачувати всім або більшості працівників. Інакше при перевірці контролери її «підтягнуть» під систематичну матеріальну допомогу і тоді «привіт» ЄСВ.

Орендна плата

Виплати в межах договорів оренди теж не підлягають нарахуванню ЄСВ. Так, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 до бази нарахування ЄСВ включають суми винагород, що виплачуються фізособам відповідно до договорів цивільно-правового характеру за виконані роботи (надані послуги). Виходить, винагорода за цивільно-правовими договорами потрапляє до бази нарахування ЄСВ тільки у випадку, якщо такий договір передбачає виконання робіт (гл. 61 ЦКУ) або надання послуг (гл. 63 ЦКУ). Договір оренди належить до цивільно-правових договорів. Проте здавання майна в оренду не є з точки зору цивільного законодавства ні виконанням робіт, ні наданням послуг.

В оренду в працівника можна взяти що завгодно: техніку, інструмент, автомобіль, приміщення тощо. Справа за малим — укласти з ним договір оренди на певний строк і регулярно виплачувати орендні платежі.

Вони також не у фонді оплати праці

Ідемо далі. Пошукаємо «відповідні» виплати за рахунок коштів роботодавця, на які не нараховується ЄСВ і які можна виплачувати працівникам періодично, у Переліку № 1170 та Інструкції № 5.

Вибір у нас, прямо скажемо, не багатий. Якщо відсікти соціальну допомогу і цільові виплати, нам підійдуть лише такі види виплат:

— компенсація працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту й особистого транспорту;

— винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання.

Розберемося з ними детальніше.

Компенсація працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту. Суть такої виплати — компенсувати працівникові суму зносу (амортизації) його інструменту (автомобіля), який використовує підприємство.

Зверніть увагу: така компенсація виплачується працівникові в межах трудового договору без оформлення договору оренди

Так, право працівника на компенсацію за використання інструментів для потреб підприємства встановлене ст. 125 КЗпП. Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в колективному договорі, визначаються власником за погодженням з працівником. Причому поняття «інструмент» тут варто розглядати в його ширшому значенні, тобто як засіб праці, до якої також можна віднести, наприклад, верстати, механізми, автомобіль. Зазначимо, що виплачувати компенсацію працівникові при використанні його автомобіля для потреб підприємства без оформлення договору оренди дозволяють і податкові органи (БЗ 103.02 БЗ). Судова практика із цього питання різна, трапляються як позитивні, так і негативні рішення судів.

Найприйнятнішою для нашого випадку буде компенсація за використання працівником у виробничих цілях свого мобільного телефону, комп’ютера або автомобіля. З оформленням таких відносин між працівником і роботодавцем проблем не виникає. Працівник подає заяву з проханням дозволити йому використовувати особистий автотранспорт (комп’ютер, телефон) при виконанні своїх трудових обов’язків. Роботодавець, у свою чергу, на підставі заяви працівника повинен видати наказ (розпорядження) про виплату компенсації працівникові за використання для потреб підприємства його особистого автомобіля (комп’ютера, телефону). У ньому, серед іншого, слід зазначити мету і період його використання, розмір і порядок виплати компенсації.

Суми компенсації за використання особистого інструменту в госпдіяльності підприємства не включаються до фонду оплати праці (п. 3.22 Інструкції № 5). Крім того, такі виплати містяться в п. 11 розд. I Переліку № 1170 (ср. ). Із цього випливає, що нараховувати ЄСВ на компенсаційні виплати не потрібно. А ось що стосується ПДФО і ВЗ, то сплатити їх доведеться. Річ у тому, що компенсаційні виплати будуть для працівника нічим іншим, як додатковим благом (п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ), яке підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ.

Винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції та їх використання. Ще один вид виплат працівникові, які можна здійснювати без нарахування ЄСВ. Зупинимося на простішому варіанті — раціоналізаторській пропозиції. Стаття 481 ЦКУ роз’яснює нам, що раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності. Об’єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об’єкт або процес. Причому під цю справу обов’язково має бути як мінімум опис, а ось креслення вже не обов’язкові (ст. 482 ЦКУ).

Для того, щоб уникнути претензій з боку перевіряючих, бажано дотриматися процедури визнання пропозиції працівника раціоналізаторською. Автор пропозиції повинен подати письмову заяву з описом пропозиції (за необхідності з кресленнями, схемами, ескізами). Підприємство приймає за цією заявою рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською (з видачею відповідного посвідчення згідно з Положенням про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію, затвердженим наказом Держпатенту України від 22.08.95 р. № 129). І на підставі цього нараховує йому винагороду.

Така винагорода підлягає обкладенню ПДФО (п.п. 164.2.20 ПКУ) і ВЗ, а ось ЄСВ не буде, оскільки така виплата не включається до фонду оплати праці (п. 3.14 Інструкції № 5) і міститься в п. 9 розд. I Переліку № 1170.

І ще один момент. Цю виплату не слід плутати з премією за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технологій. Ця премія належить до винагород одноразового характеру, що виплачуються один раз на рік (п. 2.3.2 Інструкції № 5), і що найважливіше, на неї якраз ЄСВ нараховується, а отже, нам під наші цілі не підходить.